Іноземна військова база

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Іноземна військова база - в міжнародних відносинах та міжнародному праві може розглядатися в кількох аспектах:

  • як форма іноземної військової присутності — розташування однією державою військових об'єктів і формувань на території іншої з метою захисту власних державних інтересів, у тому числі під час збройного конфлікту, а також в інших цілях;
  • в контексті території - як територію однієї держави, яка перебуває в тимчасовому користуванні і на якій розташовуються військової об'єкти та формування іншої держави, юрисдикція над якою розподіляється між сторонами відповідно до міжнародних договорів;
  • у майновому контексті - як військові об'єкти та інфраструктура однієї держави, що розташовані на території іншої, порядок функціонування та використання яких регулюється згідно з нормами відповідних міжнародних договорів.

Класифікація[ред. | ред. код]

  • відповідно до тривалості функціонування:
    • ті, що функціонують на тимчасовій (строковій) основі;
    • ті, що функціонують на безстроковій основі;
  • за призначенням:
    • військово-морські;
    • військово-повітряні;
    • сухопутні (наземні);
    • окремого призначення;
  • за способом створення:
    • ті, які створюються за згодою держави перебування;
    • ті, що створюються без її згоди (в ході окупації, миротворчих операцій і т.п.);
  • за юридичними підставами створення:
    • ті, що створені на підставі міждержавних договорів;
    • ті, що створені на інших підставах (рішення міжнародних організацій тощо). 

Джерела[ред. | ред. код]