Пеленська Ірина
Ірина Пеленська | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Ірина Винницька | |||
Народилася |
8 листопада 1906 с. Грабовець, Івано-Франківської області | |||
Померла |
4 січня 1990 (83 роки) Детройт, США | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | письменниця, громадська діячка | |||
Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
|
Ірина Пеленська (Винницька) (1906–1990) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка, дружина Євгена-Юлія Пеленського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ірина Пеленська народилася 8 листопада 1906 р. у с. Грабовець, пов. Станиславів (тепер Богородчанського району Івано-Франківської області).
Закінчила Стрийську гімназію, потім філологічний факультет Львівського університету (1933), одержала мґр. за працю «Жіночі постаті в творах О. Кобилянської». Друкувалася у часописах «Молоде життя», «Нова хата», «Дажбог» та інших.
У роки війни родина Пеленських потрапила до Кракова, потім перебралася до Німеччини. У 1949 р. прибула до Австралії, поселилась у Сіднеї. Співосновниця Об'єднання Українських Жінок (згодом Союз Українок Австралії), пластові гуртки у переселенчому таборі Ковра (англ. Cowra[en]).
Редагувала жіночу сторінку в тижневику «Вільна Думка» (Австралія).
Обиралася головою Союзу українок Австралії, заступником голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Потім емігрувала до США (1962), мешкала спочатку в Філадельфії, потім Детройті.
Видавала часопис «Українка в світі», працювала в редакції газети «Америка», брала активну участь у громадському житті.
Померла Ірина Пеленська 4 січня 1990 року в м. Детройті. Член Об'єднання українських письменників «Слово», Наукового Товариства ім. Шевченка.
Творчий доробок[ред. | ред. код]
Автор повістей «Христина» (1939), «Музика» (1944), збірок новел «Кам'яна сокира» (1948), «Горіхове лушпиння» (1949), творів для дітей, праць про нову українську літературу.
- Окремі твори:
- Винницька І. З воєнного нотатника (Відбитка з «Краківських вістей»). — Краків, 1940. −38 с.
- Винницька І. Кам'яна сокира. Оповідання. — Нью-Йорк, 1967. — 71 с.
- Винницька І. Музика: Повість. — Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка, 1954. — 211 с.
- Винницька-Пеленська І. Стихії // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С.71-73.
Література[ред. | ред. код]
- Винницька Ірина // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1993. — Т. 1. — С. 248.
- Пеленська-Прокоп Лада. Бл. п. Ірина Пеленська // Альманах українського життя в Австралії, вид. часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії. — Сідней, 1994. — С. 804–805.
- Романенчук Б. Винницька Ірина // Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія: Київ, 1973. — Т. 2. — С. 107–108.
- Уроки «Рідної школи»: навч. посіб. / Г. В. Онкович, А. Д. Онкович, А. В. Морозова ; НАПН України, Ін-т вищ. освіти, від. теорії та методології гуманіт. освіти. — Київ: Логос, 2011. — 199 с. : іл.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Народились 8 листопада
- Народились 1906
- Померли 4 січня
- Померли 1990
- Діячі НТШ
- Українські письменниці
- Уродженці Богородчанського району
- Українці Сіднея
- Українки Австралії
- Українці Філадельфії
- Українці Детройта
- Українки США
- Померли в Детройті
- Випускники філологічного факультету Львівського університету
- Випускники Стрийської гімназії
- Українські громадські діячки