Василитчук Андрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Андрій Василитчук)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Андрій Василитчук
Особисті дані
Повне ім'я Василитчук Андрій Миколайович
Народження 13 липня 1965(1965-07-13) (59 років)
  Львів, СРСР
Зріст 184 см
Вага 80 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Позиція Захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986 СРСР «Нива» Тр 2 (0)
1989–1990 СРСР «Спартак» О 54 (4)
1991–1992 СРСР / Україна «Галичина» 57 (2)
1992–1994 Україна «Нива» Тр 72 (0)
1995 Україна «Карпати» Л 17 (1)
1996 Росія «Енергія-Текстильник» 1 (0)
1996 Росія «Жемчужина» С 5 (0)
1997 Україна «Нива» В 3 (0)
1997–2000 Польща «Гетьман» З  ? (1)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1996 Україна «Україна» 3 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1993–1994 Україна Україна (футб.) 4 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2004 Україна «Енергія» Л (футз.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Андрі́й Микола́йович Василитчу́к (нар. 13 липня 1965, Львів, СРСР) — радянський та український футболіст. Протягом кар'єри гравця виступав на позиції захисника у складі тернопільської «Ниви», дрогобицької «Галичини», львівських «Карпат» та низки інших українських, російських та польських клубів. У складі національної збірної України провів 4 поєдинки. Після завершення кар'єри працював тренером з футзалу та дитячим тренером.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Андрій Василитчук народився у Львові. Вихованець львівського СКА, виступав за дублюючий склад клубу. З 1983 по 1985 рік захищав кольори аматорського клубу «Зірка» (Бердичів), згодом, після нетривалого виступу в тернопільській «Ниві», опинився в розташуванні «Спартака» (Орел), де відіграв два повноцінних сезони.

Протягом 19911992 років виступав у складі дрогобицької «Галичини». Влітку 1992 року повернувся до Тернополя, де доволі швидко став одним з лідерів колективу та отримав капітанську пов'язку. У 1993 та 1994 роках викликався до лав національної збірної України, у складі якої провів 4 гри. За словами самого футболіста, міг опинитися у київському «Динамо» та американському клубі «Чикаго Файр», однак з жодним з варіантів не склалося.

У 1995 році перейшов до табору львівських «Карпат», однак, провівши у Львові всього 4 місяці, отримав травму та змушений був шукати нову команду. Протягом 1996 року виступав у Росії за камишинський клуб «Енергія-Текстильник» та сочинську «Жемчужину», однак у жодному з клубів не закріпився і повернувся на Батьківщину.

Транзитом через вінницьку «Ниву» опинився у польському «Гетьмані», де виступав протягом трьох сезонів та провів більше, ніж 100 матчів.

Після повернення в Україну зайнявся популяризацією футзалу. Працював помічником тренера футзального клубу «Енергія», а у 2004 році очолив команду напередодні матчів плей-оф чемпіонату України[1]. Згодом на громадських засадах обіймав посаду спортивного директора клубу «Лемберг», який вдалося підняти з аматорського рівня до рівня Першої ліги чемпіонату України з футзалу.

Працював дитячим тренером у СДЮШОР «Карпати», тренуючи хлопців 2002 року народження.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]
Матчі Андрія Василитчука за національну збірну України
# Дата Стадіон Суперники Рахунок Турнір Голи Голи Жовта картка Червона картка Капітан
01. 16.10.1993 США «Симеон Стедіум», Гай-Пойнт США США — Україна Україна
1-2
Товариський матч
90'
02. 20.10.1993 США «Джек Мерфі», Сан-Дієго Мексика Мексика — Україна Україна
2-1
Товариський матч
90'
03. 23.10.1993 США «Гудмен Стедіум», Бетлехем США США — Україна Україна
0-1
Товариський матч Вийшов на заміну на 85-ій хвилині 85'
04. 25.05.1994 Україна Республіканський стадіон, Київ Україна Україна — Білорусь Білорусь
3-1
Товариський матч Замінений на 46-ій хвилині 46'
ЖК 18'

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Оксана Вахула. Побралися у 1992 році.
  • Донька — Наталія (1992 р.н.).
  • Син — Андрій (1997 р.н), займався футболом у СДЮШОР «Карпати», однак професійним футболістом так і не став

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Олександр Стефанків: Сафонов не знайшов спільної мови з гравцями. «Високий Замок». Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.

Література

[ред. | ред. код]
  • Статистичні дані IV Чемпіонату України з міні-футболу сезону 1996-1997 рр.

Посилання

[ред. | ред. код]
Інтерв'ю