Коломієць Андрій Володимирович
| Андрій Володимирович Коломієць | |
|---|---|
| Народився |
8 травня 1993 (31 рік) с. Вікторівка, Миронівський район, Київська область, Україна |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українець |
| У шлюбі з | Галина Геннадіївна Коломієць (Заліханова) |
| Діти | 4 |
Андрій Володимирович Коломієць (нар. 8 травня 1993, с. Вікторівка, Київська область[1]) — український політичний в'язень, учасник Революції гідності. З 2017 року відбуває покарання в Краснодарі, Російська Федерація.
Біографія[ред. | ред. код]
Андрій Коломієць народився 7 травня 1993 року у селі Вікторівка, Миронівський район — нині Обухівський район. 2014 року переїхав до Кабардино-Балкарської Республіки, Російська Федерація, де познайомився з майбутньою дружиною[2].
Чоловіка затримали в Нальчику, що в Кабардино-Балкарії в травні 2015 року[3]. Коломійця звинуватили в незаконному зберіганні наркотичних речовин. За словами дружини, силовики навмисно «підкинули» пакет з маріхуаною[2]. Чоловік визнав свою провину, але згодом відмовився від свідчень, зазначаючи, що його катували електричним струмом[2][3]. Пізніше додали ще один пункт звинувачення — замах на працівника правоохоронних органів.
Справу слухали в одному з судів тимчасового окупованого Сімферополя — там проживають двоє колишніх співробітників міліції з підрозділу «Беркут», які зараз служать у російській поліції. У Слідчому комітеті заявили, що Андрій Коломієць намагався «вбити їх» на Майдані, жбурляв коктейлі Молотова. За словами адвоката, з доказів обвинувачення є лише дві чорно-білі фотографії «обгорілої форми силовиків»[3][4][5].
Генеральна прокуратура України повідомила, що будь-які злочини під час Євромайдану розслідуються, а постраждалі «беркутівці» взагалі до українських органів не зверталися. Андрій Коломієць по «справі Майдану» не проходить як людина, яка нападала на «беркутівців»[3].
Восени 2016 року Вищий суд Криму відхилив апеляцію та адвокати подали скаргу до Європейського суду з прав людини. У скарзі йдеться про порушення кількох статей Конвенції про захист прав людини[3].
У 2019 році консул України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський розповів, що Коломійця утримують в колонії Краснодара, де «найбільш жорсткі умови утримання» в порівнянні з іншими колоніями, де перебувають українські політичні в'язні[5].
21 вересня 2021 року передав через свою дружину листа, в якому дякує за підтримку, але зазначає, що на обмін вже не сподівається[4]:
|
«Хотів подякувати всім, кому небайдужа наша доля, хто допомагає і переживає. Надії, звичайно, вже немає ні на обмін, ні на звільнення. Наша історія застаріла, доведеться досиджувати чотири роки» | 
|
Сім'я[ред. | ред. код]
З 15 листопада 2016 року Андрій Коломієць одружився з Галиною Заліхановою[1]. Коломієць має родину — дружина Галина та чотири дитини.
Реакція суспільства[ред. | ред. код]
- Російська організація «Меморіал» вважає Коломійця політв’язнем та вимагає його звільнення.
- На думку Олександра Волеводза, професора Московського державного інституту міжнародних відносин, судове рішення винесли справедливо: «Законодавство Росії дозволяє притягувати іноземця до відповідальності за злочин, який був скоєний не в Росії, якщо злочин був спрямований проти інтересів Росії»[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Свидетельство о заключении брака. Facebook (рос.). 15 листопада 2016. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ а б в Андрій Коломієць. Prisoner's Voice. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ а б в г д е Штекель, Михайло (24 квітня 2017). Засуджений Росією на 10 років за звинуваченням у замаху на «беркутівців» українець поскаржився у ЄСПЛ. Радіо «Свобода». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ а б «Надії на обмін вже немає». Опублікований новий лист засудженого в Криму євромайданівця. Радіо «Свобода». 21 вересня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
- ↑ а б Ув’язненого в Росії майданівця відвідав український консул – рідні. Радіо «Свобода». 27 березня 2018. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Андрій Коломієць [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] — Prisoner's Voice