Стальне (Джанкойський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стальне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада Стальненська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01060450010038318
Облікова картка Стальне 
Основні дані
Засноване 1882
Населення 1306
Поштовий індекс 96163
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°42′29″ пн. ш. 34°33′41″ сх. д. / 45.70806° пн. ш. 34.56139° сх. д. / 45.70806; 34.56139Координати: 45°42′29″ пн. ш. 34°33′41″ сх. д. / 45.70806° пн. ш. 34.56139° сх. д. / 45.70806; 34.56139
Місцева влада
Адреса ради 96163, АРК, Джанкойський район, с. Стальне, вул. Леніна, 34-а
Карта
Стальне. Карта розташування: Україна
Стальне
Стальне
Стальне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Стальне
Стальне
Мапа
Мапа

CMNS: Стальне у Вікісховищі

Стальне́ (до 1945 року — Бари́н, крим. Barın) — село в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Розташоване в центральній частині району, центр Стальненської сільської ради. Населення — 1306 осіб за переписом 2001 року.

Географія[ред. | ред. код]

Стальне — село в центральній частині району, у степовому Криму. Село розташоване на правому березі річки Стальна, що впадає в Сиваш. Висота над рівнем моря — 10 м[1]. Сусідні села: Озерки на іншому боці річки, Суміжне (1.5 км на північ), Многоводне (0.8 км на північний схід), Рідне (3.7 км на схід) і Новопавлівка (3 км на південний схід). Відстань до райцентру — близько 13 кілометрів. Там же знаходиться найближча залізнична станція.

Історія[ред. | ред. код]

Німецьке лютеранське село було засноване на орендованих 5500 десятинах Байгончекської волості у 1882 році[2]. Згідно з Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1889 рік за результатами ревізії 1887 року в селі Барин німецький було 44 двори і 208 жителів. Після земської реформи 1890 року Барин німецький був віднесений до Ак-Шейхської волості, але в Календарі і Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік Барин не значиться[3].

За Всеросійським переписом 1897 року в селі Барин числилося 495 мешканців, з них 273 німця, 98 православних і 96 кримських татар[4] (можливо, в двох селах разом з Барином татрським), а за «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії на 1900 рік» в селі Барин всього нараховувалося 229 жителів у 45 дворах[5] (ймовірно, вже без Барина татарського). У 1905 році населення Барина німецького склало 365 осіб, у 1911-му — 285[2].

У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік в Ак-Шеіхській волості Перекопського повіту значиться окреме село Барин німецький з населенням 133 особи[6]. Дослідники вважають, що чисельність населення в селі впала через антинімецькі настрої з початком Першої світової війни — до 1919 року мешканців в селі залишилось 113[2].

Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР до Всесоюзного перепису населення 17 грудня 1926 року село Барин (німецький) було центром Баринської (німецької) сільради Джанкойського району. В ньому мешкало 265 жителів, з яких 234 — німці[2][7]. Після утворення у 1935 році Колайського району (1944-го перейменований у Азовський) воно також було включене до його складу.

Невдовзі після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були депортовані, спочатку в Ставропольський край, а потім у Сибір і північний Казахстан[8]. 21 серпня 1945 року указом Президії Верховної Ради РРФСР Баринь був перейменований на село Стальне[9].

У грудні 1962 року указом Президії Верховної Ради УРСР Азовський район був скасований і Стальне увійшло до Джанкойського району[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Стальне (Крим)
  2. а б в г Немцы России. Населенные пункты и места поселения. Энциклопедический словарь. М.: «Эрн». 2006. (рос.)
  3. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. 1892 568 стор. С. 106. Електронний доступ: на сайті book-old.ru [Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей… по переписи населения 1897 г. стр. 216–218 [Архівовано 2013-01-28 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. 1900. 568 стор. С. 106. Електронний доступ: на сайті book-old.ru [Архівовано 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
  6. Статистический справочнник Таврической губернии. Часть 1-я. Статистический очерк, выпуск четвёртый: Перекопский уезд, 1915 г. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 186. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  7. Кравцова Л. П. Административно-территориальные преобразования в Крыму (1783–1998 гг.) Симферополь, 1998 г. Стор. 316. ISBN 966-7503-22-4 (рос.)
  8. Депортація етнічних німців з Кримської АРСР до Казахстану (1941)
  9. Переименования населенных пунктов Крыма (рос.)
  10. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року.

Посилання[ред. | ред. код]