Шульженко Борис Сергійович
Шульженко Борис Сергійович | |
---|---|
Народження |
24 серпня 1919 Хоружівка |
Смерть |
4 червня 1970 (50 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Освіта | Київський університет |
Роки служби |
1941—1945 (ЗС СРСР); 1957—1970 (КДБ СРСР) |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор |
Війни / битви | Друга світова війна |
Нагороди |
Бори́с Сергі́йович Шульже́нко (24 серпня 1919, село Хоружівка, тепер Недригайлівського району Сумської області — 4 червня 1970, місто Київ) — український радянський і комсомольський діяч, 1-й заступник голови КДБ при Раді Міністрів Української РСР, генерал-майор. Депутат Верховної Ради УРСР 6-7-го скликань.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у бідній селянській родині. Закінчив середню школу.
У 1937 році поступив на геолого-географічний факультет Київського державного університету. З початком німецько-радянської війни у червні 1941 року призваний до лав РСЧА.
У 1942 році закінчив курси з підготовки командного складу. Служив командиром взводу артилерійської батареї, з травня 1944 року — командиром батареї 406-го стрілецького полку 124-ї стрілецької дивізії на Південно-Західному, Калінінському, Ленінградському, 3-му Білоруському фронтах. Був тричі поранений, отримав І групу інвалідності (згодом змінив на ІІ). У 1945 році демобілізований із Радянської армії.
Після демобілізації закінчив Київський державний університет, перебував на комсомольській і партійній роботі. У 1945—1946 рр. — комсомольський організатор (комсорг) ЦК ВЛКСМ у Київському державному університеті.
У вересні 1946 — січні 1948 р. — 1-й секретар Київського міського комітету ЛКСМУ, член Бюро ЦК ЛКСМУ. У січні — лютому 1948 р. — 2-й секретар, а у лютому 1948 — вересні 1950 року — 1-й секретар Київського обласного комітету ЛКСМУ.
У вересні 1950—1952 рр. — секретар ЦК ЛКСМУ. У 1952—1954 р. — 2-й секретар ЦК ЛКСМУ.
У червні 1954 — червні 1957 р. — завідувач сектору відділу науки і культури ЦК КПУ, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК КПУ.
У червні 1957 — серпні 1959 р. — начальник 4-го Управління Комітету державної безпеки (КДБ) при Раді Міністрів Української РСР.
У серпні 1959 — червні 1970 р. — 1-й заступник голови КДБ при Раді Міністрів Української РСР.
Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7).
Звання[ред. | ред. код]
- Лейтенант (1944)
- Генерал-майор (9.12.1964)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Два ордени Леніна (1948, 1967)
- Орден «Знак Пошани»
- Орден Червоної Зірки
- Медалі
Джерела[ред. | ред. код]
- Народились 24 серпня
- Народились 1919
- Померли 4 червня
- Померли 1970
- Поховані на Байковому кладовищі
- Члени КПРС
- Генерал-майори (СРСР)
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Уродженці Хоружівки (Недригайлівський район)
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Радянські артилеристи Другої світової війни
- Випускники Київського університету
- Працівники КДБ
- Депутати Верховної Ради УРСР 6-го скликання
- Депутати Верховної Ради УРСР 7-го скликання
- Померли в Києві
- Другі секретарі ЦК ЛКСМУ
- Перші секретарі Київського обласного комітету ЛКСМУ
- Другі секретарі Київського обласного комітету ЛКСМУ