Бульвар Лесі Українки (Слов'янськ)
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (28 липня 2020) |
| Бульвар Лесі Українки Слов'янськ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | центр міста |
| Назва на честь | Лесі України |
| Загальні відомості | |
| Дата початку забудови | 1960 |
| Транспорт | |
| Рух | пішохідний |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Пам'ятники | пам'ятник Семейку |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Бульвар Лесі Українки у Вікісховищі | |
Бульвар Лесі Українки — пішохідний бульвар у центрі Слов'янська, одна з головних пішохідних зон міста. Розташований у Старому Місті, на кварталі між вулицями Тараса Шевченка та Національної Гвардії. З весни 2020 року відбувається повна реконструкція бульвару[1].
Історія[ред. | ред. код]
Ідея створення бульвару у центрі міста виникла у середині ХХ століття, під час забудови території східнішої від Шовковичного парку. До того часу тут були хати-мазанки, що стояли на заболоченій місцині. У 1950-х відбулося висушення боліт за допомогою дренажної системи. Почалася забудова території типовими п'ятиповерховими будинками. Посеред кварталу виник пішохідний бульвар.
До 25 квітня 2024 року носив назву на честь Олександра Пушкіна [2].
Опис[ред. | ред. код]
Бульвар знаходиться у центрі міста Слов'янськ, у на території ареалу «Старе Місто».
Починається від вулиці Тараса Шевченка і завершується біля вулиці Національної Гвардії, упираючись у центральний вхід Шовковичного парку та візуально слугуючи його продовженням.
Біля загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 стоїть пам'ятник льотчику Миколі Сімейку (створений у 1948 році, скульптор С. Н. Попова, охоронний номер: 579 реєстр № 050002 828 3059-Дн).
Довжина вулиці близько п'ятсот метрів.
Забудова[ред. | ред. код]
Вулиця забудовувалась у той час, коли й виник бульвар.
№ 1. Типова п'ятиповерхівка без особливих стилістичних образів. Має другу адресу — вулиця Тараса Шевченка 11. На будинку знаходиться меморіальна дошка на честь визволення Слов'янська у 1943 році від німецько-фашиських загарбників. Напис на табличці «Слов'янськ був визволений від гітлерівської окупації 6 вересня 1943 року військами 3-ї Гвардійської армії під командуванням генерала-лейтенанта Д. Д. Лелюшенка».
№ 4. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12. На школі висить меморіальна дошка на честь М. І. Сімейка.
№ 6. П'ятиповерхівка, покрита жовтою «шубою». Має другу адресу — вулиця Василівська 56.
№ 7. П'ятиповерхівка, покрита жовтою «шубою». На 136 квартир. Має другу адресу — вулиця Василівська 54.
№ 8. Типова п'ятиповерхівка без особливих стилістичних образів. Має другу адресу — вулиця Василівська 49.
№ 9. Розважальний комплекс Taler.
№ 10. Торговельний центр. Побудований в 1964 році як конструкторське бюро «Коксхіммаш», у 2020 році переоснащений у торговельний центр.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- пам'ятник двічі герою радянського союзу М. І. Семейку;
- Сквер дружби між Японією та Україною (2017 року створення).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Слов’янську висадять понад сотню дерев
- ↑ Про перейменування вулиць та інших об'єктів топоніміки ... || № 843від 25.04.2024р. docs.slavrada.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.