Вікіпедія:Кандидати в добрі статті/Архів/2016-02-26
Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.
Гартман фон Ауе 10—0—0[ред. код]
Пропонує: стаття про німецького поета середньовіччя.--Andrew-CHRom (обговорення) 20:57, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
За кого/що | %за | Початок | Тривалість | Статус | Закінчення | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Гартман фон Ауе | 10 | 0 | 0 | 100% | 6 лютого 2016 | триває |
- За:
- --Andrew-CHRom (обговорення) 20:57, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Я не розбираюся в цій темі. Голосую із загального враження. Згодом додам бібліографію, оформлену через шаблон.--TnoXX parle! 16:22, 7 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- --Mcoffsky (обговорення) 19:17, 7 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- --Dctrzl (обговорення) 19:40, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- --Yasnodark (обговорення) 12:44, 9 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- --Donjko (обговорення) 14:29, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Олег-літредобг. 17:21, 10 лютого 2016 (UTC). Маю зауваги (див. нижче).[відповісти]
- --V.lukyanyuk (обговорення) 18:26, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 13:48, 18 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- --ROMANTYS (обговорення) 08:16, 26 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Проти:
- Утримуюсь:
- Зауваження:
- Що означає «старший» (було сарший, але я виправив) сучасник?--TnoXX parle! 21:57, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Я мав на увазі, що він найстарший з них.--Andrew-CHRom (обговорення) 22:05, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- «ми зібрали по крихтах»? хто такі ми? якщо навіть так, то тоді це оригінальне дослідження--TnoXX parle! 22:02, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Видалив це речення.--Andrew-CHRom (обговорення) 22:37, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- це переклад? якщо так, необхідно поставити шаблон про переклад--TnoXX parle! 22:02, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Це не переклад.--Andrew-CHRom (обговорення) 22:06, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- літературу у списку джерел варто правильно оформити, а не «Encyclopedia of German Literature by Matthias Konzett»--TnoXX parle! 22:02, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Так Зроблено Оформив.--Andrew-CHRom (обговорення) 22:32, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Я щойно брався за оформлення літератури за допомогою шаблону, але я не можу зрозуміти ряду речей і через те не можу допомогти. Наприклад, Качуровський, І. (2005). Ґенерика і архітектоніка. К.: Вид. дім “Києво-Могилянської академії, 382, 3.* Давиденко Г. Й., Акуленко В. Л. Історія зарубіжної літератури середніх віків та доби Відродження. Навч. посібник. —К: Центр учбової літератури, 2007—248. Замість тої зірочки не має бути «//»? Але це ще я сам можу виправити. От що тут має бути → західноєвропейського Середньовіччя, Література. "навчальний посібник/[авт. та упоряд.: Висоцька НО та ін.]." Вінниця: Нова книга 203: 449. – то я вже ніяк не можу зрозуміти. Можу оформити через шаблон, правда тоді у описі буде відсутнє посилання на розділ.--TnoXX parle! 22:45, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Виправив.--Andrew-CHRom (обговорення) 22:51, 6 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- «Гартман фон Ауе (нім. Hartmann von Aue) — один з найголовніших німецьких поетів» — може найвідоміших, найзнаменитіших, найзнаніших. Але ГОЛОВНИХ? То в нього були підлеглі-другорядні?--ROMANTYS (обговорення) 08:28, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Ну, слово «головний» має багато визначень... Тут я його вжив у значенні «провідний, важливий».--Andrew-CHRom (обговорення) 14:56, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Таки замінив це слово.--Andrew-CHRom (обговорення) 15:23, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- «Свого часу Гартман ознайомив німецького читача з творчістю Кретьєна де Труа — циклом короля Артура». Словосполучення цикл короля Артура, як і казочки діда Панаса передбачає, що Панас (Артур) є їх автором або принаймі виконавцем (наприклад, знане старшим поколінням «Отака от, діточки, ...»). Скорше має бути «циклом ПРО короля Артура». Порівняйте: вірш Шевченка і вірш про Шевченка--ROMANTYS (обговорення) 08:28, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Українські літературознавці пишуть «артурівський цикл» або ж «цикл короля Артура».--Andrew-CHRom (обговорення) 14:56, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Тоді краще написати, я вважаю, «артурівський цикл» або «артуріанський цикл». --Pvladko (обговорення) 16:47, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Українські літературознавці пишуть «артурівський цикл» або ж «цикл короля Артура».--Andrew-CHRom (обговорення) 14:56, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- «…дві артуріанські епіки «Ерек» (нім. Erec, 1180 р.) та «Івейн» (нім. Iwein, 1200 р.)…». А чому «Івейн»? Англійська транскрипція? Наскільки я пам'ятаю, це читається німецькою як «Івайн». --Pvladko (обговорення) 16:47, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Франко, наприклад, транскрибує «Der arme Heinrich» як «Бідний Генріх», а « Iwein» як «Івайн». Чесно кажучи, не знаю як правильно. «Івейн» якось мені більш по-українському звучить.--Andrew-CHRom (обговорення) 17:37, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- В «Нормуванні німецької мови періоду середньовіччя» Лисейко Л.В. пише «Івейн».--Andrew-CHRom (обговорення) 17:50, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- «Генріх» і «Гайнріх» — дві рівноправні форми імени. Років п'ятсот-шістсот тому німці (далеко не всі) стали вимовляти нім. ei як «ай» замість «ей». З огляду на те варто «ейкати», а не «айкати», транскрибуючи назви з нім. ei, які стосуються цього давнього часу. Мало б бути не Вальтер фон дер Фоґельвайде, а Вальтер фон дер Фоґельвейде. Євреї досі ейкають, бо в основі їдишу — середньовічна німецька мова. Олег-літредобг. 17:21, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- В «Нормуванні німецької мови періоду середньовіччя» Лисейко Л.В. пише «Івейн».--Andrew-CHRom (обговорення) 17:50, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Франко, наприклад, транскрибує «Der arme Heinrich» як «Бідний Генріх», а « Iwein» як «Івайн». Чесно кажучи, не знаю як правильно. «Івейн» якось мені більш по-українському звучить.--Andrew-CHRom (обговорення) 17:37, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Треба добре вичитати. я вчора кілька помилок виправив, але не всі. --Yukh68 (обговорення) 16:49, 8 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- ЗАУВАГИ
- Гартман мав привілей здобувати освіту. Конче треба розтлумачити й обґрунтувати це речення. Хто в ті часи мав такий привілей, а хто не мав? Чому цей привілей дістався Гартману?
- Це таки випадковість, що він здобув таку освіту, адже Гартман був слугою (dienestman). У книзі «Peasant Life in Old German Epics» пише таке: «As a boy he apparently entered a monasteryschool and received an education far superior to that commonly enjoyed by those of his class.»--Andrew-CHRom (обговорення) 20:13, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- це усвідомлення спричиняє обопільні стосунки, що підтримуються й інтегруються в куртуазне суспільство. Незрозуміло. Мабуть, невдалий переклад. Дайте оригінал — спробуємо розібратися.
- it entails a mutually supportive relationship integrated into and supportive of a courtly love.--Andrew-CHRom (обговорення) 20:13, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Я добряче поморочився, поки дійшов істини. Не дивно, що Вам не вдався переклад цієї фрази. Замість courtly love має бути courtly society. Тепер усе лягло на місце. Щодо хрестоматій — це на Ваш розсуд. Я б написав десь так: Гартман справді видатний письменник, про те свідчать хрестоматії з його творами / твори Гартмана увійшли до хрестоматій (стали хрестоматійними) тощо. Але тоді, знову ж таки, дуже бажано уточнити: які й чиї ці підручники. Чи шкільні вони, чи університетські і т. д. З рештою все гаразд, крім Ґоттфрідового вірша, на якому я поламав зуби. Суть зрозуміла, а ось зробити хороший і точний переклад — ніяк. Це ж німецька мова часів нашої "Повісти временних літ". Тут на кожному слові оступаєшся. Я б Вас попросив ось що — розшукати якнайбільше перекладів сучасними мовами цього тексту. Зі свого боку я порозпитую знайомих германістів. Мали б зарадити. Олег-літредобг. 17:05, 11 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Щира вдячність! Спробую знайти якийсь переклад.--Andrew-CHRom (обговорення) 17:18, 11 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Я добряче поморочився, поки дійшов істини. Не дивно, що Вам не вдався переклад цієї фрази. Замість courtly love має бути courtly society. Тепер усе лягло на місце. Щодо хрестоматій — це на Ваш розсуд. Я б написав десь так: Гартман справді видатний письменник, про те свідчать хрестоматії з його творами / твори Гартмана увійшли до хрестоматій (стали хрестоматійними) тощо. Але тоді, знову ж таки, дуже бажано уточнити: які й чиї ці підручники. Чи шкільні вони, чи університетські і т. д. З рештою все гаразд, крім Ґоттфрідового вірша, на якому я поламав зуби. Суть зрозуміла, а ось зробити хороший і точний переклад — ніяк. Це ж німецька мова часів нашої "Повісти временних літ". Тут на кожному слові оступаєшся. Я б Вас попросив ось що — розшукати якнайбільше перекладів сучасними мовами цього тексту. Зі свого боку я порозпитую знайомих германістів. Мали б зарадити. Олег-літредобг. 17:05, 11 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- it entails a mutually supportive relationship integrated into and supportive of a courtly love.--Andrew-CHRom (обговорення) 20:13, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- За красу форми та чисту риму мінезанг Гартмана друкувався поряд з творами Вальтера фон дер Фоґельвейде. Де друкувався? Хто оцінив красу форми?
- У хрестоматіях) У першоджерелі пише: «Його пісні за красу форми і чистоту рими друкували в хрестоматіях поряд з творами Вальтера Фогельвейде». Варто то видалити?--Andrew-CHRom (обговорення) 20:13, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Дати лад мертвій зносці N 31 — щодо Фолькера Мертенса.
- Тепер наче працює.
- Додати до розділу "Джерела" працю Мертенса.
- Уточнити переклад назв вісімнадцяти пісень.
- Я переклав, як вмів. Перевірити можна тут [1] і тут [2]--Andrew-CHRom (обговорення) 20:13, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Гартман, той що з Ауе, ех... Дайте оригінал — спробуємо поліпшити переклад. Олег-літредобг. 17:21, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
Hartman der Ouwaere, 4620 ahi, wie der diu maere beide uzen unde innen mit worten und mit sinnen durchverwet und durchzieret! [J5] wie er mit rede Agieret
4635 der aventiure meine! wie lüter und wie reine sine kristallinen wortelin beidiu sint und iemer müezen sin! [30] si koment den man mit siten an,
4680 si tuont sich nahe zuo dem man und liebent rehtem muote. swer guote rede ze guote und ouch ze rehte kan verstan, [85] der muoz dem Ouwaere lan
4685 sin schapel unde sin lorzwi. --Andrew-CHRom (обговорення) 20:13, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
- Якість дивні лапки у розділі Мінезанг (відкриття із закриттям переплутані?)--V.lukyanyuk (обговорення) 18:30, 10 лютого 2016 (UTC)[відповісти]
Підсумок: Стаття отримала статус доброї.--Piramidion 20:51, 26 лютого 2016 (UTC)[відповісти]