Гаіцький Олександр Володимирович

Гаіцький Олександр Володимирович;
	Старший солдат
Загальна інформація
Народження	25 лютого 1993; Велика Олександрівка
Смерть	26 січня 2015 (21 рік); Маріуполь; (Від кулі снайпера)
Псевдо	Лисий
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	28 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Володи́мирович Гаіцький (25 лютого 1993(19930225) — 26 січня 2015) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився в селі Сургани Олександрівського району Кіровоградської області. Згодом родина переїхала до с. Велика Олександрівка Херсонської області.

Мобілізований 20 жовтня 2014 року рядовим 28-ї окремої механізованої бригади.^[1]

26 січня 2015 року при виконанні бойового завдання був смертельно поранений кулею снайпера.^[1] Разом з Олександром загинув солдат Леонід Криничко.

Похований у Великій Олександрівці 1 лютого 2015-го, на всіх адміністративних будівлях приспущено державні прапори.

Без Олександра лишились мама, сестра, двоє братів.

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[2].
На фасаді Великоолександрівської ЗОШ № 1, де навчався Олександр, йому встановлено меморіальну дошку^[3].
27 травня 2016 року у Херсонському професійному суднобудівному ліцеї, в якому навчався Олександр, йому встановлено меморіальну дошку^[3].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня^[4]^[5].

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.