Міклош Гімеш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гімеш Міклош)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міклош Гімеш
угор. Gimes Miklós
Народився23 грудня 1917(1917-12-23)
Будапешт,  Угорщина
Помер16 червня 1958(1958-06-16) (40 років)
Будапешт, Угорщина Угорщина
·повішення
ПохованняНовий громадський цвинтарd
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина, Угорщина Угорщина
Національністьугорець
Діяльністьжурналіст та політик
Мова творівугорська
Роки активності19421956
Жанржурналістика
ПартіяУгорська партія трудящих[1]
МатиLilly Hajdud
ДітиMiklós Gimesd

CMNS: Міклош Гімеш у Вікісховищі

Міклош Гімеш (угор. Gimes Miklós; 23 грудня 1917 р., Будапешт — 16 червня 1958 р.) — угорський журналіст і політик, що брав активну участь в Угорській революції 1956 року. Він був страчений разом з прем'єр-міністром Угорщини Імре Надем та Міністром оборони Угорської Народної Республіки Палом Малетером в 1958 році за звинуваченням у зраді, але згодом був реабілітований в 1989 році.

Походження

[ред. | ред. код]

Батьки М. Гімеша були угорськими євреями. В 1919 році вони активно підтримували створення Угорської Радянської Республіки. Його батько помер від черевного тифу у 1944 році в Ляйтмеріці під час Голокосту. Його сестра Йука[2] та мати Лілі Хайду пережили завдяки захисному паспорту, що зробив їм Рауль Валленберг[3].

Участь у комуністичному русі

[ред. | ред. код]

В 1942 році він активно долучається до угорського комуністичного руху, працюючи журналістом в різних комуністичних газетах.

Однак, в 1955 році він був виключений з Угорської партії трудящих за вимогу реабілітувати Ласло Райка. І лише за наполягання Імре Надя, його членство було відновлено в 1956 році.

В цей час він познайомився з майбутньою дружиною Алісою Хальдою[4].

Меморіальна табличка у 8-му районі Будапешту на честь Імре Надя, Пола Малетер, Гімеша Ніколаса та Геза Лошонци

Участь в революції 1956 року

[ред. | ред. код]

Під час Угорської революції 1956 року, М.Гімеш брав активну участь в політиці та революційній журналістиці. Він заснував і редагував газету Magyar Szabadság разом з іншими революціонерами. Він брав участь в революції навіть після радянського вторгнення, виступаючи в складі Угорського демократичного руху за незалежність.

5 грудня 1956 року М.Гімеш був заарештований і притягнутий до суду. Після півтора року слідства, він був засуджений Верховним судом Угорщини до смертної кари. Страта була проведена 16 червня 1958 року.

Реабілітація

[ред. | ред. код]

На початку політичних змін, що відбулися в Угорщині у 1989 році на могилі М.Гімеша та чотирьох інших жертв були перепоховані за участю кількох сотень тисяч осіб. 6 жовтня 1989 року смертний вирок угорським судом було скасовано.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Harcolunk a békéért a nemzetközi békemozgalom útja., Budapest: Hungaria Könyvnap, 1950
  • Übersetzung: Adam Raffy, Wenn Giordano Bruno ein Tagebuch geführt hätte, Budapest: Litteratura 1956

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. ÁgnesBudapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
  2. Juca Magos-Gimes (1920-) передача телеканалу SWR [недоступне посилання] (нім.)
  3. Lilly Hajdu (1891—1960) в Психоаналітики Угорщини [Архівовано 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
  4. Halda Alíz országgyűlési képviselői adatlapja. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]