Юнгфраубан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юнгфраубан
Дата створення / заснування 1898
Логотип
Зображення
Названо на честь Юнгфрау
Країна  Швейцарія
Адміністративна одиниця Лаутербруннен
Гріндельвальд
Фішерталь
Власник Jungfraubahn AGd
Шістнадцятковий триплет кольору A22723
Дата офіційного відкриття 1912
Максимальний похил 250 ‰
Ширина колії метрова колія
Залізничне депо Kleine Scheidegg railway stationd
Статус спадщини культурна цінність Швейцарії національного значення класу Аd[1]
Початкова чи кінцева точка Kleine Scheidegg railway stationd і Jungfraujoch railway stationd
Довжина або відстань 9,34 км
Дорожня карта
Маршрутна карта Шаблон:Юнгфраубан
Тип електрифікації three-phase AC railway electrificationd
Система зубчатої залізниці Strub rack systemd
Мапа
Офіційний сайт(англ.)
CMNS: Юнгфраубан у Вікісховищі

Координати: 46°37′00″ пн. ш. 8°01′33″ сх. д. / 46.6167360000277781751° пн. ш. 8.02611100002777889° сх. д. / 46.6167360000277781751; 8.02611100002777889

Станція «Юнгфрауйох»

Юнгфраубан (нім. Jungfraubahn, JB) — зубчаста залізниця у Бернських Альпах, кантон Берн, Швейцарія, найвища залізниця в Європі — на лінії розташована найвища залізнична станція Європи Юнгфрауйох (3,454 м).

Починається в Кляйне-Шайдег і підіймається в тунелі, пробитому в скелях, через Айгер і Менх на перевал Юнгфрауйох. Протяжність залізниці становить 9 км, 1 400 метрів перепад висот. Понад 7 км колії проходять тунелем, в середині тунелю є дві станції, на яких обладнано оглядові майданчики. Початкова дистанція простонеба завершується на станції Ейгерглечер (2320 м), що робить Юнгфраубан другим за висотою у Швейцарії що прямує простонеба[2] Лінія електрифікована трифазним змінним струмом 1,125 В 50 Гц, і є однією з чотирьох ліній у світі електрифікованих трифазною системою електропостачання.

У Кляйне-Шайдег Юнгфраубан з'єднується з Венгернальпбаном, що має два маршрути вниз з гори — до сіл Лаутербруннен і Гріндельвальд. Через обидва села прямує Бернер-Оберланд-бан, що має з'єднання з Федеральними залізницями Швейцарії в Інтерлакені[3].

Історія[ред. | ред. код]

  • 1860 — запропоновані перші пропозиції з будівництва Юнгфраубан, але вони не були втілені через брак коштів.
  • 1894 — промисловець Адольф Гайер-Целлер отримав концесію на будівництво залізниці, від залізничної станції Кляйне-Шайдег Венгернальпбану (WAB), тунелем через Ейгер і Мьонх до вершини Юнгфрау.
  • 1896 — початок будівництва.
  • 1898 — відкрита станція Ейгерглечер.
  • 28 червня 1903 — відкрита дистанція від станції Ротшток до станції Айгерванд
  • 25 липня 1905 — відкрита дистанція від станції Ейгерванд до станції Айсмеер
  • 1 серпня 1912 — відкриття станції Юнгфрауйох.
  • 14 вересня 1924 — відкриття на Юнгфрауйох «Будинок над хмарами»
  • 1931 — відкриття дослідницької станції на Юнгфрауйох.
  • 1937 — відкриття обсерваторії Сфінкс. Купівля снігоочисника, що дозволило цілорічну експлуатацію.
  • 1950 — монтаж куполу на обсерваторії Сфінкс
  • 1955 — відкриття другого депо на Клайне-Шайдег. Монтаж панорамних вікон на станціях Айгерванд і Айсмеер.
    • 21 жовтня — знищення пожежею на Юнгфрауйох гірського і туристичного будинків.
  • 1975 — відкриття нового туристичного будинку.
  • 1 серпня 1987 — відкриття нового гірського будинку.
  • 1991 — відкриття нового вокзалу на станції Юнгфрауйох.
  • 1993 — розширення депо на Кляйне-Шайдег.
  • 1996 — відкриття критого оглядового майданчика обсерваторії Сфінкс.
  • 1997 — вперше річна кількість відвідувачів перевищила 500000.
  • 1 червня 2000 — щоденна рекордна кількість відвідувачів — 8 148 осіб.

Станції[ред. | ред. код]

Юнгфраубан
Юнгфрауйох - 3 454 m (11 332 ft)
Айсмеер - 3 158 m (10 361 ft)
Айгерванд - 2 864 m (9 396 ft)
Лінія на Лаутербруннен
Айгерглетчер - 2 320 m (7 612 ft)
Кляйне-Шайдег
Лінія на Гріндельвальд

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Витрати на будівництво склали замість запланованих 10 мільйонів 14,9 мільйона швейцарських франків. Будівництво тривало 16 років.

Залізниця спочатку будувалася як туристичний атракціон для привілейованої публіки. Це задоволення і в наші дні коштує 112 швейцарських франків. Підйом займає близько години.

Висота верхньої станції над рівнем моря 3 454 м.н.м.
Перепад висот 1 393 м
експлуатаційна довжина 9,3 км
Ширина колії 1000 мм
Тип заліниці зубчаста
робоча швидкість 12,5 км/год (25 км/год на малих градієнтах, наприклад, над Айсмеер)
Найкрутіший градієнт 25 %
Найменший радіус 100 м
Тунелі 3: найдовший - 7 122 м, найкоротший - 110 м. Разом - 80 % довжини всієї магістралі.
Електрифікація 3-фазний 50 Гц 1125 Вольт

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Swiss PCP Inventory 2021Swiss Federal Office for Civil Protection, 2021.
  2. Після Горнергратбану (3,090 м)
  3. Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 82. ISBN 978-3-89494-130-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юнгфраубан