Луцій Корнелій Лентул (консул 199 року до н. е.)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Корнелій Лентул
Народився 245 до н. е.(-245)
Стародавній Рим
Помер 173 до н. е.(-173)
Рим, Римська республіка
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, військовий очільник
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій[1]
Посада decemvir sacris faciundisd, римський губернатор, претор, едил, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2]
Військове звання консул
Термін 199 рік до н.е.
Попередник Публій Сульпіцій Гальба Максим
Наступник Секст Елій Пет Кат
Рід Корнелії
Батько Луцій Корнелій Лентул Кавдін
Мати невідомо
Брати, сестри Гней Корнелій Лентул[1][1] і Lucius Cornelius Lentulus Caudinusd[1][1]
У шлюбі з невідомо
Діти Публій Корнелій Лентул

Луцій Корнелій Лентул (лат. Lucius Cornelius Lentulus, 245 до н. е. —173 до н. е.) — військовий та політичний діяч Римської республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв Лентулів. Син Луція Лентула Кавдіна, консула 237 року до н. е.

У 213 р. був кооптований до колегії децемвірів священнодійств. У 209 році до н. е. обіймав посаду курульного едила. У 206 році до н. е., бувши приватною особою, отримав проконсульский імперій і провінцію Іспанія, де залишався до 200 року до н. е.

У 205 році до н. е. спільно з колегою придушив повстання Індібіліса і Мандонія. У 200 році до н. е. повернувся до Риму. Претендував на тріумф, проте отримав лише овацію, тому володів імперієм, бувши приватною особою.

У 199 році до н. е. обирається консулом (разом з Публієм Віллієм Таппулом). Призначив тріумвірів для запису нових громадян в колонію Нарнія, провів вибори цензорів. Отримав провінцію Італія, але після поразки намісника Бебія вирушив до Галії і залишався там до кінця 198 року до н. е., хоча не досяг істотних успіхів.

У 196 році до н. е. спрямований для вирішення конфлікту між царями Антіохом III і Птолемеєм V Епіфаном. Спільно з іншими послами прибув до Лисимахії для зустрічі з Антіохом і зажадав від нього звільнити зайняті ним азійські міста, що належали раніше Птолемею і Філіпу V Македонському. Викликав і вислухав послів Лампсака і Смірни. Втім перемовини нічим не завершилися. Помер у 173 році до н. е.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • T. Robert S. Broughton: The Magistrates Of The Roman Republic. Volume 1: 509 B.C. — 100 B.C. (= Philological Monographs. Vol. 15, 1, ZDB-ID 418575-4). American Philological Association, New York NY 1951, S. 324 & 337 (Nachdruck. ebenda 1986, ISBN 0-89130-812-1); Volume 3: Supplement. ebenda 1986, ISBN 0-89130-811-3, S. 66.
  • G. V. Sumner. Proconsuls and «Provinciae» in Spain, 218/7—196/5 B.C. Arethusa, III, 1970, p. 96—98
  1. а б в г д Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3