Ліщинський Павло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ліщинський Павло)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліщинський Павло Миколайович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 1 серпня 1995(1995-08-01)
Калуш, Україна
Смерть 30 серпня 2014(2014-08-30) (19 років)
Луганськ, Україна
(Загинув під час бойових дій)
Військова служба
Роки служби 2013—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Зовнішні відеофайли
Похорон Павла Ліщинського у Хотіні

Павло́ Микола́йович Ліщи́нський (1 серпня 1995, Калуш, Івано-Франківська область — 30 серпня 2014, під Луганськом) — солдат військової служби за контрактом Збройних сил України, десантник. Загинув в ході російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Павло Ліщинський народився 1 серпня 1995 року в мкрн Хотінь міста Калуш. Після закінчення 9 класів Хотінської ЗОШ № 9 навчався в Калуському вищому професійному училищі. Захоплювався історією. У листопаді 2013 року пішов служити в армію на контрактній основі. Служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді (Львів), номер обслуги гаубично-артилерійського взводу артилерійського дивізіону.

Ми тут за Україну![1]

Від самого початку російської збройної агресії проти України став на захист Батьківщини та у складі 80 ОАЕМБр вирушив на Луганщину, де обороняв Луганський аеропорт. Загинув 30 серпня 2014 року під час обстрілу аеропорту російськими бойовиками.

3 вересня тіло загиблого вояка зустрічали з почестями в рідному Калуші, поховали 19-річного захисника 4 вересня 2014 року на новому цвинтарі у мікрорайоні Хотінь, де мешкає родина Ліщинських, із численною ходою. Попрощатись з бойовим побратимом приїхав у повному складі гаубично-артилерійський взвод, у якому служив Павло. Напередодні десантники повернулися додому після майже півроку бойових дій на сході.

Павло став першим мешканцем Калуша, який загинув у зоні АТО. 4 вересня 2014 року у Калуші оголошено днем жалоби.

Мати Павла родом із Закарпаття. Батько був мобілізований до війська під час третьої хвилі мобілізації. В родині Ліщинських у Павла залишилися сестра та молодший брат.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].

У червні 2015 року Павлу Ліщинському було присвоєно звання Почесного громадянина міста Калуша.

23 серпня 2015 року, у День Державного Прапора України, на фасаді Калуської ЗОШ № 9 у мкрн Хотінь було урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку загиблому воїну АТО Павлу Ліщинському[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://vikna.if.ua/news/category/kl/2014/09/01/21577/view [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] - спомини сестри Галини про брата
  2. Указ Президента України № 282/2015. Архів оригіналу за 13 листопада 2016. Процитовано 6 травня 2016.
  3. У Калуші відкрили барельєф 19-річному бійцеві АТО Павлу Ліщинському. ВІДЕО. — «Вікна», 26 серпня 2015. Архів оригіналу за 28 серпня 2015. Процитовано 20 квітня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]