Михалків (Чортківський район)
село Михалків | |
---|---|
Церква святого Миколая | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Мельнице-Подільська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 247 |
Територія | 0.116 км² |
Густота населення | 2129.31 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48747 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°37′37″ пн. ш. 26°05′18″ сх. д. / 48.62694° пн. ш. 26.08833° сх. д.Координати: 48°37′37″ пн. ш. 26°05′18″ сх. д. / 48.62694° пн. ш. 26.08833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
202 м |
Водойми | Нічлава |
Відстань до районного центру |
33 км8 |
Найближча залізнична станція | Іване-Пусте |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48751, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Мельниця-Подільська, вул Кудринецька, буд 1 |
Карта | |
Мапа | |
|
Миха́лків — село в Україні, у Мельнице-Подільській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлава, на півдні району. До 2015 підпорядковане Устянській сільраді.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Мельнице-Подільської селищної громади.[1]
Населення — 247 осіб (2001).
Село Михалків відоме золотим скарбом, виявленим частинами у 1878–1897 роках. Він складається з двох діадем, кількох тисяч намистин та «крилатих» пронизок, золотих чаш, зооморфних і лучкових фібул, блях, гривень, браслетів, чотирьох золотих зливків довжиною 20 см. Загальна вага золотих речей становила близько 7 кг. Вітчизняна археологічна наука відзначає, що за кількістю речей, рівнем виконання і цінністю Михалківський скарб не має собі рівних у всьому Карпато-Дунайському басейні.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 378 км від Києва, 109 км — від обласного центру міста Тернополя та 19 км від міста Борщів.
Клімат[ред. | ред. код]
Для села характерний помірно континентальний клімат. Михалків розташований у «теплому Поділлі» — найтеплішому регіоні Тернопільської області.
Клімат Михалкова | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −0,6 | 1,2 | 6,6 | 15,1 | 20,8 | 23,8 | 24,9 | 24,3 | 20,4 | 14,2 | 6,8 | 1,8 | 13 |
Середня температура, °C | −4,1 | −2,3 | 2,4 | 9,6 | 15,2 | 18,4 | 19,7 | 18,9 | 15,0 | 9,4 | 3,5 | −1,2 | 8 |
Середній мінімум, °C | −7,5 | −5,8 | −1,7 | 4,2 | 9,6 | 13,0 | 14,5 | 13,5 | 9,7 | 4,6 | 0,3 | −4,1 | 4 |
Норма опадів, мм | 31 | 30 | 31 | 52 | 72 | 97 | 95 | 61 | 52 | 34 | 34 | 36 | 625 |
Джерело: climate-data.org |
Мікротопоніми[ред. | ред. код]
Місцевості села та околиць:
- урочище Крем'яна;
- урочище Поле Пилипчанське;
- Золота гора — називається так, тому що там був знайдений Михалківський скарб.
Історія[ред. | ред. код]
Археологічні знахідки[ред. | ред. код]
Поблизу Михалкова виявлено археологічні пам'ятки середнього та пізнього палеоліту, мезоліту, трипільської культури, ранньої залізної доби та давньоруської культури.
Пам'ятка Михалків І розташована в урочищі Крем'янка — поряд із окремими виробами мустьєрської доби[2] зустрічаються злегка патиновані кремені мікролітичної техніки виробництва, які можуть датуватись мезолітичним часом[3]. Багатошарова пам'ятка Михалків ІІ — розташована на привершинному схилі лівого берега Нічлави, поблизу ґрунтового шляху, що розмежовує землі сіл Михалків і Пилипче, в урочищі Поле Пилипчанське. Поряд з масивними кременями архаїчного вигляду зустрічаються крем'яні вироби пізньопалеолітичного часу і кераміка ранньої залізної доби[2].
Польський період[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1439.
Австрійський період[ред. | ред. код]
У 1878 та 1897 роках поблизу Михалкова виявлено золоті скарби (див. Михалківський скарб).
Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», кооператива.
Період Незалежності[ред. | ред. код]
Увійшло до складу Чортківського району після ліквідації Борщівського 17 липня 2020 року[4].
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква святого Миколая (1772), капличка (2004).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (2003).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють клуб, ФАП, торговельний заклад.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- літераторки та громадській діячки Марія Адамовська (Олійник) і А. Пруська,
- журналіст, громадсько-політичний діяч Р. Ільницький;
Пов'язані із селом[ред. | ред. код]
Археологічні дослідження проводили Карел Гадачек і В. Пшибиславський.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Церква святого Миколая (1772)
-
Капличка (2004)
-
Михалківський клуб
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ а б Ситник О. Середньопалеолітичні пам'ятки Борщівщини // Літопис Борщівщини. — 1992. — Випуск перший. — С. 15
- ↑ Ситник Олександр. Нові пам'ятки мезоліту Західного Поділля / О. Ситник // Археологічні дослідження Львівського університету . — 2009 . — Вип.12 . — С. 131.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела[ред. | ред. код]
- Сохацький М. Михалків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 521-522. — ISBN 966-528-199-2.
- Michałków (2) wś. pow. borszczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 298. (пол.) — S. 298. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Михалківські скарби [Архівовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |