Улугбек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мухаммед Тарагай Улугбек)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Улугбек
Улугбек
перс. الغ‌بیگ
араб. ميرزا محمد طارق بن شاه رخ وش
Ім'я при народженні перс. میرزا محمد طارق بن شاه رخ[1]
Народився 22 березня 1394
Солтаніє, Зенджан, Іран
Помер 27 жовтня 1449[2] (55 років)
Самарканд, імперія Тимуридів
Поховання Гур-Емір
Діяльність астроном, математик, каліграф, астролог
Вчителі Qāḍī Zāda al-Rūmīd
Відомі учні Алі аль-Кушчі[2]
Знання мов тюркські мови[3], перська і чагатайська
Титул бей
Посада монарх
Конфесія іслам
Рід Тимуриди
Батько Шахрух Мірза
Мати Goharshadd
Брати, сестри Ібрагім Султанd[4], Байсонкур, Muhammad Jukid, Суюрґатмиш ібн Шахрух і Суюрґатмиш ібн Шахрух
Діти Абд аль-Латіф Мірза, Rabiya Sultan Begimd і Abd al-Aziz ibn Ulugh Begd

Улугбе́к Мухаммед Тарагай (Улуг Бег, 22 березня 1394 — 27 жовтня 1449) — узбецький астроном і математик, онук Тимура.

Життєпис[ред. | ред. код]

1409 року був проголошений володарем Самарканда, а з 1447 року, після смерті батька Шахруха, — главою династії Тимуридів.[5]

Улугбек створив у Самарканді медресе — вищу школу, запросив викладати у ній видатних учених, побудував астрономічну обсерваторію, що своїми розмірами і обладнанням перевершувала всі відомі обсерваторії Сходу.

У Самаркандській обсерваторії велась велика робота; тут складено т. зв. «Нові Гураганські таблиці», що містили виклад теоретичної астрономії і каталог 1018 зірок, визначених з великою для того часу точністю.

Улугбек розробив алгебраїчний метод, за яким створено майже точні тригонометричні таблиці.

Праці Улугбека стосуються також історії, поезії тощо.

Улугбека було по-зрадницькому вбито, а його обсерваторію зруйновано.

На честь науковця названо астероїд 2439 Улугбек[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. а б в Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  4. https://iranicaonline.org/articles/ebrahim-soltan
  5. Samarkand: Ulugh Beg's Observatory. depts.washington.edu. Процитовано 28 липня 2022.
  6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]