Надпоручник
Надпору́чник або надпору́чик — старшинське звання у Карпатській Січі (1938—1939), також старшинське (офіцерське) військове та спеціальне звання в деяких країнах Європи, населення яких розмовляє слов'янськими мовами. Еквівалентом надпоручника у Збройних силах України є старший лейтенант. Код НАТО надпоручника OF-1.
У слов'яномовних державах поширені дві форми назви цього звання (рангу). Нижче будуть описані особливості вживання цього звання у різних слов'яномовних країнах. У Польщі,[1] країнах південних слов'ян (зокрема, Хорватія та Словенія) була чи є поширеною назва надпоручник. У Чехії та Словаччині поширена назва надпоручик.
Звання Надпоручник у Карпатській Січі
[ред. | ред. код]Звання надпоручника було присутнє серед членів парамілітарної організації Карпатська Січ Карпатської України (автономна республіка у складі Чехословаччини у 1938–1939 роках). Носіями такого звання були в тому числі члени Генерального штабу Карпатської Січі Осип Парчаній та Гулянич[2][3][4].
Військове звання Чехії та Словаччини
[ред. | ред. код]Офіцерське звання у збройних силах Чехії та Словаччини (чеськ. Nadporučík, словац. Nadporučík). Знаки розрізнення надпоручика у чеській армії, розташовані на погонах по три трипроменеві зірочки на кожному погоні. У Словаччині з 2003 року знаками розрізнення надпоручика є дві п'ятипроменеві зірочки на погоні. Вище за рангом ніж поручик, та нижче капітана.
З'явилося у чеських та словацьких військових формуваннях ще до заснування Чехословацької Республіки у 1918 році, яка з'явилася на руїнах Австро-угорської імперії. У Чехословацькому легіоні у Російській імперії використовувався російський однострій та знаки розрізнення. Після Жовтневих подій у легіонерів використовувалася своєрідна система розрізнення. Звання позначалися на щитках розташованих на рукавах одностроїв, у вигляді комбінації стрічок. У надпоручика на нарукавному щитку було дві кутових сріблястих стрічки.
У Чехословацькій республіці знаки розрізнення до 1939 року були на погонах, у надпоручика було по три трипроменевій зірочці на кожному погоні.
У 1939 році з частини Чехословаччини була заснована Словацька Республіка (1939—1945). В збройних силах Словаччини були введені нові знаки розрізнення за зразком з австро-угорськими. На комірі були петлиці, на яких п'ятикутними зірочками вказувалося звання військовика. Надпоручик мав по дві зірочки на петлиці, як у обер-лейтенанта колишнього цісарського війська.
З 1945 по 1950 роки надпоручик відновленої Чехословаччини носив на погонах по три п'ятипроменевій зірочці. З 1951—1958 рік знаки розрізнення Чехословацької армії майже збігалися з радянськими. Погон надпоручика був з одним просвітом, та трьома п'ятипроменевими зірочками, як у старшого лейтенанта РСЧА. З 1960—1992 роки знаки розрізнення надпоручика стали кріпитися на п'ятикутному погоні кольору мундиру. В такому вигляді звання перейшло після розпаду Чехословаччини до Чехії. З 2011 року знака розрізнення надпоручика знову стали три трипроменеві зірочки.
У збройних силах Словацької республіки відновленої у 1993 році, військові звання, та їх розрізнення зосталися за зразком Чехословаччини. У 2003 році були змінені знаки розрізнення, надпоручик став позначатися двома п'ятипроменевими зірочками, які розташовувалися вздовж погону (у 2002 році звання підпоручик було скасовано).
Офіцерське звання у збройних силах Хорватії[5] та Словенії[6] (хорв. Natporučnik, словен. Nadporočnik). Знаки розрізнення надпоручника у хорватської армії, виглядають як дві чотирикінцеві зірочки (виконані у вигляді ажурного шиття) над смугою зі спірального шиття[7]. У Словенії знаками розрізнення надпоручника є три вузькі взаємозв'язані плитки (на кожної плітці зображено лист липи). Вище за рангом ніж поручник, та нижче сотника.
Звання надпоручника було відсутнє у військах Королівства Югославія, та у Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Після розпаду СФРЮ і утворення окремих незалежних держав у Хорватії та Словенії була змінена югославська система військових звань. У Хорватії була використана система звань на основі Хорватського домобранства Незалежної Держави Хорватія (1941—1945). Хорватське домобранство використовувало модифіковані знаки розрізнення королівського хорвато-угорського домобранства (ландверу) Австро-угорської імперії. Надпоручник домобранства відповідав цісарському обер-лейтенанту, та мав знаки розрізнення у вигляді двох хорватських трилисників на кожної петлиці.
Чехословаччина (1960—1990) |
Чехія (з 2011) |
Словаччина | Хорватія (1941—1945) |
Хорватія | Словенія |
- Персонаж відомої книги чеського письменника Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка», поручик Лукаш, у виданнях чеською та словацькою мовами має військове звання «надпоручик».
- Звання надпоручик мав командир 1-ї роти 1-го Чехословацького окремого піхотного батальйону Отакар Ярош (1912—1943). Загинув у бою з німецькими військовиками біля Соколове Зміївського району Харківської області.
- Nadporučík (чес.)
- Nadporučík (словац.)
- Natporučnik (хор.)
- Nadporočnik (словен.)
- ↑ Nadporucznik // Słownik języka polskiego [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/istoria/operacia-visla/tragediaivelickarpatskoieukraieniavtoribondarenkokostkiricukurij [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] R/ К. Бондаренко, Ю. Киричук Трагедія та велич Карпатської України
- ↑ http://textbooks.net.ua/content/view/1093/17/ [Архівовано 6 квітня 2016 у Wayback Machine.] Наказ по військовому відомству Карпатської України про формування штатів управління (15 березня 1939 р.)
- ↑ http://books.br.com.ua/19486 [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб./А.С.Чайковський,О.Л. Копиленко, та інші. - К. : Юрінком інтер, 2003. - 656 с. Гл. 15.14. Наказ по військовому відомству Карпатської України про формування штатів управління (15 березня 1939 р.)
- ↑ Наказ президента Хорватії «О знаках розрізнення чинів та посад в Збройних сил Хорватської Республики» від 3 грудня 1999року [Архівовано 15 липня 2009 у Wayback Machine.] (хор.)
- ↑ Офіційний сайт міністерства оборони Словенії. Таблиця військових звань словенських збройних сил. [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (словен.)
- ↑ Наказ президента Хорватії «О знаках розрізнення чинів та посад в Збройних сил Хорватської Республики» від 3 грудня 1999 року [Архівовано 15 липня 2009 у Wayback Machine.] (хор.)
- Військова енциклопедія, Військове видавництво, Белград, 1981.
- Војни лексикон. Београд: „Војноиздавачки завод“. 1981.
- J. Bystrický. Pozemné vojská Slovenskej armády na východnom fronte (1941—1945). // Slovensko a druhá svetová vojna. Bratislava: MO SR, 2000 (словац.)
- I. Baka. Slovenská republika a nacistická agresia proti Poľsku. Bratislava: Vojenský historický ústav, 2006 (словац.)
- Ústava SR, Zákon o ozbrojených silách SR, Armádne ročenky rok 1993 až 2005. (словац.)
- Barić Nikica Ustroj kopnene vojske domobranstva Nezavisne Države Hrvatske 1941—1945. Hrvatski institut za povijest, Zagreb, 2003., ISBN 953-6324-38-5 (хор.)
- Дерябін А.I., Єршов В. Ф. Громадянська війна у Росії 1917—1922: Національні армії — М: ТОВ "Фірма "Видавництво АСТ"", 1998. — 48 с. (8 кольорових ілюстрацій) — ISBN 5-237-01084-9
- 1916 рік
- Військові звання Сербії (серб.)
- Офіційний сайт збройних сил Хорватії (хор.)
- Hrvatski vojnostručni magazin (хор.)
- Текст Закону про службу в Збройних силах Хорватської республіки (25.03.2002) (хор.)
- Офіційна сторінка міністерства оборони Словенії (словен.) (англ.)
- Офіційна сторінка збройних сил Словенії (словен.) (англ.)
- Defence Expenditures of NATO Countries (1985—2009) (англ.)
- (англ.) Офіційна сторінка міністерства оборони Чехії
- (чес.) Інформаційний центр НАТО
- Офіційна сторінка міністерства оборони Словаччини (словац.)
- Офіційна сторінка збройних сил Словаччини (словац.)
- Austrian-Hungarian Common Army Infantry Field Service Uniforms 1914—1918 (англ.)
- Архів військовослужбовців 42-й домобранської піхотної дивізії (англ.)
- Izviđački zrakoplovi 42. domobranske pješačke divizije na bojištu u Italiji, Vojna povijest[недоступне посилання з квітня 2019] (хор.)
- Авиация Королевского хорватского домобранства (англ.)