Національний рух за визволення Азаваду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний рух за визволення Азаваду

ⵜⴰⵏⴾⵔⴰ ⵏ ⵜⵓⵎⴰⵙⵜ ⴹ ⴰⵙⵍⴰⵍⵓ ⵏ ⴰⵣⴰⵓⴷ
الحركة الوطنية لتحرير أزواد
Mouvement National pour la Libération de l'Azawad
Країна Малі
Голова партіїБілял аг Ашериф (генеральний секретар)
Махмуд аг Агалі (голова політбюро)
Ген. секретарBilal Ag Acherifd
Дата заснуваннялистопад 2011
Штаб-квартираТімбукту, Тімбукту, Малі
ІдеологіяСвітський націоналізм, незалежність Азаваду
Офіційний сайтwww.mnlamov.net
Розташування Азаваду

Націона́льний рух за ви́зволення Азава́ду (фр. Mouvement National pour la Libération de l'Azawad, англ. National Movement for the Liberation of Azawad, араб. الحركة الوطنية لتحرير أزواد‎ MNLA) — військово-політична організація малійських туарегів заснована у жовтні 2011 року, з метою вибороти незалежність Азаваду.

Малійські туареги були покликані як найманці на службу у Муаммара Каддафі під час громадянської війни в Лівії, 2011. У результаті повалення лівійського диктатора місцеві повстанці, озброєні і демобілізовані повернулися до Азаваду. У жовтні 2011, створено Національно-визвольний рух за визволення Азаваду і в січні 2012, розпочали боротьбу за незалежність регіону, заявивши, що він «буде продовжувати боротьбу доти, доки Бамако не визнає незалежність Азаваду».

Голова угруповання — Ібрагім Аг Баганга, речник — Муса Аг Аттагер[1].

Туареги були звинувачені урядом Малі у співпраці із Аль-Каїдою. MNLA боролися пліч-о-пліч з ісламськими фундаменталістами з угруповань Ансар Дайн і Рух за єдність і джихад в Західній Африці (MOJWA), які в жовтні 2011 року порвали з Аль-Каїдою в країнах ісламського Магриба (AQIM)[2][3][4].

Під час наступу туарегів в Малі відбувся військовий заколот і державний переворот. Туареги, в цей час захопили найбільші міста Азаваду: Кідаль, Гао і Тімбукту[5]. 6 квітня 2012 туареги оголосили про припинення бойових дій і проголосили незалежність Азаваду, зазначивши непорушність кордонів сусідніх країн[6].

Угода між MNLA і Ансар Дайн не набрала чинності, напруженість у відносинах між двома фракціями збільшувались, досягаючи кульмінації в битві за Гао, в якому MNLA втратила контроль над містами північної частини Малі на користь Ансар Дайн і Рух за єдність і джихад в Західній Африці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The Causes of the Uprising in Northern Mali (англ.). thinkafricapress.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 6 квітня 2012.
  2. Mali: 47 Die in Clashes Between Troops, Rebels - Ministry (англ.). allafrica. Архів оригіналу за 2 вересня 2013. Процитовано 10 лютого 2012.
  3. Tuareg-jihadists alliance: Qaeda conquers more than half of Mali (англ.). middle-east-online.com. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 квітня 2012.
  4. Armed Islamist group claims control in northeast Mali (англ.). AFP. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 30 березня 2012.
  5. Narodowy Ruch Wyzwolenia Azawadu. THE RENEWAL OF ARMED STRUGGLE IN AZAWAD (англ.). Архів оригіналу за 25-08-2013. Процитовано 2-04-2012.
  6. Tuaregs claim 'independence' from Mali (англ.). Al Jazeera. 6 kwietnia 2012. Архів оригіналу за 22 липня 2013. Процитовано 6 квітня 2012.