Оранта
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/46/%D0%86.%D0%A1._%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87._%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%80_%D0%9E%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0._1884._%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%8F._%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0%2C_%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%B8%2C_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%85%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96.jpg/200px-%D0%86.%D0%A1._%D0%87%D0%B6%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87._%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%80_%D0%9E%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0._1884._%D0%9E%D0%BB%D1%96%D1%8F._%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0%2C_%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%B8%2C_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%85%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96.jpg)
Ора́нта (від лат. orans — «той, що молиться») — один із основних типів зображення Божої Матері. Оранта зображувалася з піднятими вгору руками — жест адорації (молитви). Це один із найдавніших жестів, що звернений до Бога, і означав благання, прохання.
Значення цього специфічного знаку Оранти можна пояснити, звернувшись до Біблії. Під час битви юдеїв з амалекитянами Мойсей молився за свій народ, піднявши обидві руки до неба. До того часу, поки він утримував руки у такому положенні, юдеї перемагали. Коли ж руки опускалися, вороги починали брати гору.
Чудовий мозаїчний образ Богоматері Оранти XI століття можна і сьогодні побачити у соборі Київської Софії. Вона зображена у надвівтарній частині на загальному мозаїчному фоні. Стоїть на чотирикутному золотому камені з піднятими руками. Освячена 1049 року. В Акафісті Пресвятій Богородиці (VII століття) про неї сказано: «Радуйся, Стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави Нерушима Стіно». Оскільки ж у Софійському храмі Києва за десять століть збереглася незмінною саме стіна з образом, то його стали називати «Нерушимою Стіною» і в цьому розумінні. Поза, жест рук Оранти були дуже популярними у народному мистецтві аж до XX століттях. На жіночих весільних вінцях завжди було зображення Богородиці з піднятими вгору руками.
-
Богоматір Оранта (мозаїчний образ з собору Київської Софії)
-
Оранта. Ярославль. Приблизно 1218
-
Оранта (римські катакомби, перша половина IV ст.)
-
Софійський собор
-
Ікона Божої Матері «Знамення». Новгород Великий. Перша половина XII ст.
-
Невипивана Чаша. Серпухов. XIX ст.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Радянська енциклопедія історії України. — К., 1971. — Том 3.
- Оранта // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Оранта // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1229. — 1000 екз.
|