Руська істинно-православна церква

Церква Святого Івана Кронштадського в Одесі

Руська (рідше - Російська) Істинно-Православна Церква (Русская истинно-православная церковь) — відгалуження від РПЦЗ(В), утворене у 2002 році.

Виникнення нової церковної юрисдикції

В 2002 році, після здійснених без відома Синоду хіротоній, архиєреї РПЦЗ в країнах СНД: архієпископ Лазар (Журбенко) з м. Одеса (Україна) і єпископ Веніамин (Русаленко) з м. Краснодар (Росія) були оголошені поза РПЦЗ(В). Однак єпископи і надалі вважали себе в складі Російської Православної Церкви у вигнанні.

Остаточно розкол оформився 22 січня 2003 року, коли нарада єпископів РПЦЗ(В) в Одесі оголосила про утворення окремого Архієрейського синоду. Таку постанову підписали:

архиєпископ Лазар (Журбенко) Одеський і Тамбовський;

єпископ Дионисій (Алфьоров) Боровичеський;

єпископ Тихон (Пасічник) Шадринський;

єпископ Вениамін (Русаленко) Чорноморський і Кубанський;

єпископ Іриней (Кліпенштейн) Бурненський з Казахстану;

єпископ Гермоген (Дуніков) Жлобинський з Білорусі.

Специфіка цієї юрисдикції полягає в тому, що більша частина її пастви — це колишні «катакомбники», які і в сучасних умовах не ведуть відкритої діяльності. Після затвердження Синодом РПЦЗ Акту про канонічну єдність з Московським Патріархатом кілька парафій РПЦЗ звернулось в РІПЦ про прийом під омофор її Синоду.

Таким чином був прийнятий відомий Леснинський монастир в Франції. РІПЦ має на меті допомогти відновленню ієрархії РПЦЗ, а до того часу приймає парафії під своє управління. Після смерті схиархієпископа Лазаря в 2005 році главою юрисдикції став архієпископ Тихон (Пасічник).

При ньому, до Російської ІПЦ перейшли великі парафії РПЦЗ(В) у США. Так, 28 грудня 2005 року до цієї юрисдикції прийнята парафія Успіння Богородиці в м. Стаффорд (штат Вірджинія) та її настоятель, прот. Анатолій Трепачко - відомий церковний публіцист РПЦЗ. Ця парафія набула статусу синодального ставропігійного представництва Російської ІПЦ у США. Також 18 березня 2007 року прийнята парафія парафія Успіння Богородиці в м. Трентон (штат Нью-Джерсі) та її настоятель, прот. Стефан Сабельник.

Російська істинно-православна церква в Україні під омофором владики Тихона Пасічника

Російська Істинно-Православна Церква має в Україні дві єпархії — Одесько-Харківську та Чернігівсько-Гомельську, з центром в Чернігові, якою керує єпископ Гермоген (Дуніков).

Одесько — Харківська єпархія до липня 2007 року перебувала під омофором єпископа Іринея (Кліпенштейна). На сьогоднішній день ця єпархія знаходиться під прямим керівництвом глави Церкви — архієпископа Тихона (Пасічника).

У Одесі з 2003 року діяло заочне Пастирське училище свт. Іоана Кронштадського.

На території України існує 32 парафії.

Серед них, юридичну реєстрацію в державних органах України мають наступні парафії:

1. Іоанно-Кронштадтська парафія Одеської єпархії Руської Істинно-Православної Церкви м. Одеса (з 26 вересня 1997 року). Засновниками стали Баранов Рюрік Борисович, та Безкоровайний Сергій Миколайович. Фактичним керівником громади став єпископ Лазар (Журбенко), а після його смерті громаду очолював архієпископ Тихон (в миру Пасічник Леонід Алімпійович). У 2016 році його замінив на посаді голови громади Рюрік Баранов. А у 2021 році парафію перейменовано з "громади Руської Істинно-Православної Церкви" в "громаду Істинно-православної церкви в Україні"
2. Єпархіальне управління Одеської єпархії Російської (Руської) Істинно-Православної Церкви м. Одеса (з 18 червня 1993 року). Перейменовано в 2018 році в "Єпархіальне управління Одеської єпархії Істинно-православної церкви в Україні". Фактичним керівником громади став єпископ Лазар (Журбенко), а після його смерті громаду очолював архієпископ Тихон (в миру Пасічник Леонід Алімпійович).
3. Релігійна громада святителя Миколая Чудотворця Одеської єпархії Руської істинно-православної Церкви, зареєстроана у 2006 році в м. Іллічівськ (нині Чорноморськ) Одеської області, під керіництвом Олександра Стейгалова.

Розколи та поділи у Руській істинно-православній церкві

Одним з головних, став "шумілівський розкол". Читець та іподиякон Віталій Шуміло 22 червня 2014 р. був звільнений з посади секретаря Синоду Руської ІПЦ, та позбавлений права розпоряджатися синодальним офісом в Одесі.

Брати Шуміли у 2014 р. розцінювали таке своє пониження в ІПЦ, як гоніння з боку Тихона, намагалися переконувати українське громадянство в тому, що тільки їхня місцева – українська гілка ІПЦ (в особі громад Києва, Броварів, Чернігова та Харкова) єдина підтримала територіальну цілісність України, всі ж інші ієрархи РПЦЗ та ІПЦ буцімто зайняли пророрсійську позицію, тому з ними треба «розібратися». Але це виглядає свідомою маніпуляцією, перекрученням фактів.

Адже відкрито підтримали Україну в 2014 р. з ієрархів ІПЦ-РПЦЗ також митрополит Агафангел (Михайло Пашковський) з Одеси, єпископ Олексій (Євгеній Пергаменцев) з Києва, катакомбний схиєпископ Херувим (Михайло Дегтяр) з Чернігова, Вінницько-Хмельницька єпархія тієї ж таки «Руської ІПЦ» та її єпископ Савватій (Безкоровайний), та багато рядових кліриків. Вони ж засудили анексію Криму, виступили проти проросійського сепаратизму.

А вже у 2016 р. з Руської ІПЦ вийшли сам Віталій Шуміло, як головний ідеолог та проповідник нового розкольницького утворення – «групи непоминаючих антиекуменічних істинно-православних християн», як він став називати свій напрямок, а також за ним пішли у церковну «самоізоляцію» священики Василь Савельєв та Ілля Ємпульов з Омська, священики Артемій-Арутюн Варламян і Сергій Мясоєдов з України, мешкаючий у Франції архімандрит Євфимій (Логвінов), громадянин Німеччини, який очолює парафію у Франції та «духовну місію» ІПЦ у Німеччині, монахині Макрина (Холмова) та Євфросинія (Молчанова) з Провемонського Ново-Лесненського монастиря у Франції.

Представники «шумілівської» гілки ІПЦ у 2016-2017 рр. були у підпорядкуванні єпископа Трентонського Стефана (Сабельника), а з 2017 р. входять у юрисдикцію сербського єпископа Акакія (Станковича) – глави Сербської істинно-православної церкви. Саме Акакієм для «шумілівської гілки» ІПЦ у кінці 2017 року був рукоположений новий священнослужитель – ієромонах Никон (Євсєєв Сергій Євгенович, 1968 року народження, мешканець Харкова). Реакція Тихона (Пасєчніка) та його Синоду 1 лютого 2018 року була жорсткою: він заборонив у служінні прот. Василя Савельєва, фактичного лідера групи.

На даний час Віталій Шумило наполягає на тому, що всі течії ІПЦ повинні засудити війну РФ проти України.

Як заявив Шумило: "Сергианский Московский патриархат превратился в откровенно террористическую антихристианскую секту, а начиналось всё в начале 1990-х гг. с, казалось бы, невинных симулякров-пророчеств «старца Лаврентия Черниговского», которых отец Лаврентий (Проскура) никогда не произносил".

Ще один клірик Руської ІПЦ - громадянин Чехії священик Ієремія Цвак з містечка Єздовіце перейшов у Грецьку старостильну церкву не пізніше 2013 року.

Також, не пізніше 2018 року, громадянин Словаччини родом з Закарпаття, ієрей Володимир Могоріта і диякон Мартин Пекарський перейшли в одну з греко-старостильних юрисдикцій, а саме - у Грецьку ІПЦ (Синоду Хризостома). У 2014 році для них було утворено Моравську єпархію Грецької ІПЦ, яку очолив громадянин Греції - владика Клемент (Пападопулос), єпископ Гардікіону.

У 2018 році була заснована Західноєвропейська єпархія Руської ІПЦ, яку очолив єпископ Філарет (Клімакітіс). Йому підпорядкувалися парафії ІПЦ у чотирьох країнах: Греції, Англії, Угорщині, Румунії. В цій юрисдикції у 2019 році була заснована Русинська істинно-православна громада святого апостола Фоми, в місті Шарошпатак (Угорщина), яку очолив священик Іштван Немеш. У 2022 році була заснована громада ІПЦ у м. Мюнхен (Німеччина), яку очолив священик Андреас.

Посилання

• http://catacomb.org.ua/ [Архівовано 26 березня 2012 у Wayback Machine.]
• СПРАВКА: Русская Истинно-Православная Церковь (РИПЦ), или «Лазаревская ветвь» РПЦЗ(В) portal-credo 27 марта 2009 года