Координати: 41°53′37.940000099203″ пн. ш. 12°29′35.0500000984″ сх. д. / 41.89387° пн. ш. 12.49307° сх. д. / 41.89387; 12.49307

Сан-П'єтро-ін-Вінколі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сан П'єтро ін Вінколі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сан-П'єтро-ін-Вінколі
41°53′37.940000099203″ пн. ш. 12°29′35.0500000984″ сх. д. / 41.89387° пн. ш. 12.49307° сх. д. / 41.89387; 12.49307
Країна Італія[1]
РозташуванняРим[1]
Типцерква і мала базиліка
СтильАрхітектура Відродження
ЗасновникЛіцінія Євдоксія
Дата заснування5 століття

Сан-П'єтро-ін-Вінколі. Карта розташування: Італія
Сан-П'єтро-ін-Вінколі
Сан-П'єтро-ін-Вінколі
Сан-П'єтро-ін-Вінколі (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Фасад церкви

Сан-П'єтро-ін-Вінколі (італ. San Pietro in Vincoli — «святий Петро в кайданах») — одна із семи великих (паломницьких) базилік Риму, побудована на кошти імператриці Євдоксії для зберігання «чесних кайданів» св. Петра, які вона передала папі Леву I. У ці окови (Vincoli) св. апостол Петро був закутий у Мамертинські в'язниці (лат. Carcer Tullianus).

Історія

[ред. | ред. код]

Церква знаходиться на Есквіліні. Фундамент церкви закладений у 431 році на місті старої будівлі з II ст. Вісім років пізніше церква освячена Сікстом III.

Багаторазово перебудовувалася: фасад завершено в 1475 році, дворик — ще через кілька років. У храмі поховані художник Антоніо Полайоло і могутній папа Юлій II. Проєкт папської гробниці склав Мікеланджело, йому належать статуї Лії, і Рахилі і знаменитий «Мойсей» з ріжками (1515 р.), які символізують промені світла, що виходять від голови пророка.

Галерея

[ред. | ред. код]

Титулярна церква

[ред. | ред. код]

Церква Сан П'єтро ін Вінколі є титулярною церквою, кардиналом-священиком з титулом церкви Сан П'єтро ін Вінколі з 20 листопада 2010 року є американський кардинал Дональд Вільям Вюрл.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-П'єтро-ін-Вінколі

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б dati.beniculturali.it — 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Christoph Wetzel: Reclams Buch der Kunst. Stuttgart: Philipp Reclam jun., 2001. ISBN 3-15-010476-9