Добра стаття

Листок конюшини (транспортна розв'язка): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Estabiano перейменував сторінку з Лист конюшини (транспортна розв'язка) на Листок конюшини (транспортна розв'язка): невідповідність українським мовним термінам
Рядок 880: Рядок 880:
| ref = harv }}
| ref = harv }}


{{Добра стаття}}
{{Кандидат у добрі статті}}


[[Категорія:Дороги]]
[[Категорія:Дороги]]

Версія за 17:10, 3 вересня 2021

Схема листка конюшини з колекторами.
Листок конюшини на перехресті автомагістралей I-74 і I-64 (Клівленд (Теннессі)).

Листок конюшини (англ. cloverleaf interchange) — транспортна розв'язка у двох рівнях з чотирма напрямками, у якій для лівих поворотів використовуються петлеподібні з'їзди (тричетвертні кругові рампи). Тобто, замість повороту ліворуч на 90° авто здійснює поворот праворуч на 270°. Розв'язка за стандартною схемою має один шляхопровід, чотири лівоповоротні рампи (3/4 кола) та чотири прямі правоповоротні рампи. Зазвичай, по мосту прокладають дорогу з меншою інтенсивністю руху[1][2][3].

Розв'язки, в яких наявні всі чотири петлі, називають «повними». Повні схеми не завжди доцільні на перехрестях доріг з великою різницею в інтенсивності руху, тому в таких випадках застосовують «неповні» схеми, з трьома чи двома лівоповоротними петлями[4][2].

Після першого впровадження у Нью-Джерсі (США, 1929), листок конюшини швидко став популярним. У перші ж роки були споруджені сотні подібних розв'язок у багатьох країнах світу. Проте, зі збільшенням інтенсивності руху та суворішими вимогами щодо організації руху транспортних потоків, листок конюшини перестав задовольняти потреби у швидкій та зручній зміні напрямків руху. У наступні роки його застосування значно зменшилося, а багато існуючих листків конюшини зазнали перебудови[5].

Загальний опис

Чотирилисткова конюшина

З висоти пташиного польоту, схема розв'язки нагадує листок чотирилисткової конюшини — рідкісної варіації трилисткової конюшини. У США такий тип транспортної розв'язки споруджували задовго до появи мережі автомагістралей. Спочатку вони влаштовувалися на перехрестях доріг, де пропускна спроможність діамантової схеми була вже недостатньою. Основною перевагою такої схеми була відсутність світлофорної сигналізації. Це дозволяло влаштовувати їх не лише на перехрестях автомагістралей, а й на перехрестях магістральних та артеріальних доріг, де світлофори можуть бути причиною заторів.

У США схема листка конюшини швидко поширювалася з розвитком системи міжштатних автомагістралей.

У Європі така схема теж стала найпоширенішою.

У міських умовах рампами для листка конюшини слугують вулиці, а ділянки землі всередині рамп відводять для зелених насаджень. У цьому випадку, зазвичай, усі рампи мають прямокутну видовжену форму[6].

Застосування такої схеми для перехресть доріг в одному рівні трапляється надзвичайно рідко. Один з таких прикладів — перехрестя доріг County Route 571 і Hooper Ave біля містечка Томс-Рівер у Нью-Джерсі[7]. Неподалік — на перехресті Main Street і Highway 37 — існує «пласка» розв'язка у вигляді неповного листка[8].

Ще одна подібна пласка розв'язка існувала колись на перехресті двох доріг (Lake Shore Blvd & Irving Park Rd, Чикаго) поблизу озера Мічиган[9]. У США такі «пласкі» варіанти листка часто називають «Jughandle cloverleaf» або «Mini-cloverleaf»[10].

Історія

Перший патент на транспортну розв'язку «листок конюшини» виданий у 1916 році Артуру Гале у США. Проте схема не зацікавила інженерів, оскільки стан доріг та транспортних засобів на той час не потребував таких дорогих споруд[11].

У 1927 році дещо спрощений варіант пропонувався для перехрестя доріг Lake Shore Drive і Irving Park Road в Чикаго (Іллінойс). У ньому в'їзні та виїзні рампи у квадрантах передбачалося сумістити в одну дорогу з двостороннім рухом. Проте, рішення було прийняте на користь діамантової схеми.

1928 року збудована перша повноцінна розв'язка Woodbridge Cloverleaf на перехресті доріг Lincoln Highway і Amboy Avenue у Вудбрідж Тауншип (Нью-Джерсі)[12] [13] [14]. Вона відкрилася для проїзду в 1929[15]. Інтенсивність автомобільного руху в штаті Нью-Джерсі перевищувала середньоамериканську всемеро, тому саме там вперше виникла потреба у дворівневих транспортних перехрестях[16].

За іронією долі, автор проекту — Едвард Делано (Edward Delano) — не знав про виданий раніше патент. За спогадами його дочки, ідею Едвард запозичив з обкладинки якогось інженерного журналу з Буенос-Айреса. На тому зображенні була схема організації руху в центральній частині Буенос-Айреса, яка нагадувала плаский варіант (без моста) сучасного листка конюшини. Едвард додав міст для розділення перехресних транспортних потоків і отримав нову транспортну розв'язку. Департаменту доріг було представлено два варіанти розв'язки — дешеву, добре відому і випробувану схему кільцевої розв'язки і зовсім нову схему листка конюшини. На велике здивування Делано, департамент вибрав для впровадження саме листок конюшини[16][9].

Відразу після спорудження розв'язка Вудбріджа стала знаменитістю. Її порівнювали за значимістю з моделлю автомобіля Ford Model T. А відомий щотижневик Engineering News-Record (ENR) розмістив статтю про цю розв'язку на чільній сторінці випуску («„CLOVERLEAF“ CROSSING FIRST IN THE WORLD. Unique State Highway Intersection Meet Modern Yet Designed By Engineers», листопад 1931), відсунувши замітку про греблю Гувера на задню сторінку[17]. Напочатку 2000-х років була пропозиція включити цю розв'язку до Національного реєстру історичних місць Америки, але міркування безпеки руху переважили і її кардинально перебудували[18][n 1].

Першу розв'язку на захід від Міссісіпі відкрили 20 серпня 1931, на перехресті Watson Road і Lindbergh Boulevard поблизу Сент-Луїса[19].

Вже через вісім років у США налічувалося понад 125 перехресть типу листка конюшини і найбільше їх було в Каліфорнії[5][16].

Листок конюшини став настільки популярним на перехрестях американських доріг, що сенатор від Монтани Лі Меткалф (Lee Metcalf) якось заявив: «Листок конюшини став нашим національним символом»[17]. Спочатку для водіїв було незвично, що для повороту ліворуч на 90° потрібно повернути праворуч на 270°. До цього потрібно було призвичаїтися і зрозуміти логіку руху. Розв'язка Вудбрідж проіснувала з незначними вдосконаленнями аж до 1995 року. Але вузькі дороги, відсутність смуг прискорення й сповільнення, аварійний стан моста потребували кардинальної перебудови, що й було зроблено напочатку 2000-х років і обійшлося 320 мільйонів доларів.

У Канаді дебют схеми відбувся на перехресті першої автомагістралі QEW і Highway 10 (зараз Hurontario Street) у Port Credit (зараз Місісага). Напочатку Highway 10 пролягав через QEW. 1962 року QEW додали колекторні смуги, існуючий міст не вписувався у габарит і перехрестя перебудували таким чином, що QEW стала проходити через Hurontario Street. Під час наступного розширення QEW (2008—2010) розв'язка набула вигляду гібриду «листка конюшини» і «діаманту», з одною лівоповоротною тричетвертною рампою)[20].

У Європі патент на «листок конюшини» виданий у Швейцарії 15 жовтня 1928 року. А перша розв'язка Slussen відкрилася для проїзду в жовтні 1935 року в Стокгольмі (Швеція)[21]. Через рік подібна з'явилася поблизу Лейпцига (Німеччина) на перехресті сучасних автобанів A 14 й A 9[22]. Після останніх перебудов додалася пряма рампа для потоків Захід→Південь. Це зробило зайвим відповідну тричетвертну рампу. У результаті остання використовується лише для розвороту назад (Захід→Схід). Така ж схема існує і на перехресті автобанів A 1 і A 2 поблизу Дортмунда, але в ній зайва тричетвертна рампа закрита для проїзду[23].

Розрахункові параметри та дорожні знаки

У випадку, коли дороги, які перехрещуються, мають різну категорію та різну розрахункову швидкість руху[n 2], кругові рампи матимуть різний радіус кривини. Лівоповоротна рампа для з'їзду з дороги вищої категорії матиме значно більший радіус.

Мінімільна розрахункова швидкість руху на кругових рампах однакова у стандартах різних країн і становить 50 км/год, мінімальний радіус горизонтальної кривої для такої швидкості становить 50 м[25][26]. Екзотично великим є листок конюшини поблизу Міжнародного аеропорту Шарджі (Об'єднані Арабські Емірати), у якому кругові рампи мають радіуси 100 м[27].

Через малі радіуси кривих рампи мають максимальні величини віражів. Зазвичай, найбільший поперечний похил становить 60 [24]. У міських умовах, де швидко прибирається сніг та дорожнє покриття обробляється проти утворення ожеледі, а також у безсніжних районах максимальний похил допускається до 80 ‰[28].

У більшості країн на рампах листка конюшини не вимагається встановлення знаків рекомендованої швидкості чи її обмеження. Провінція Онтаріо в Канаді — одна з винятків, де на всіх рампах встановлено знаки рекомендованої швидкості. Зазвичай, вона на 10 км/год менша максимальної швидкості, на яку розраховувалася геометрія рампи[29].

Автомобільні дороги не облаштовують знаками про тип чи форму наступної транспортної розв'язки[30][31][32][33]. Для простих схем це зайве, а складні надто заплутані. Тому обмежуються лише знаками напрямку руху. У деяких країнах додають знаки рекомендованої швидкості руху на рампах (Канада) та попереджувальні знаки про кругову рампу (США, Канада).

Знак повороту на 270° (США, Посібник зі стандартних пристроїв регулювання руху.) Знак кругової рампи та рекомендованої швидкості руху (Онтаріо, перехрестя HWY410 і HWY401.) Знак рекомендованої швидкості та шеврони на круговій рампі (розрахункова швидкість — 40 км/год) (Канада, перехрестя HWY427 і Rexdale Blvd.)
Знак повороту на 270°
(США, Посібник зі стандартних пристроїв
регулювання руху.)
Знак кругової рампи та рекомендованої швидкості руху
(Онтаріо, перехрестя HWY410 і HWY401.)
Знак рекомендованої швидкості
та шеврони на круговій (лівоповоротній) рампі
(розрахункова швидкість — 40 км/год)
(Онтаріо, перехрестя HWY427 і Rexdale Blvd.)

Переваги

Листок конюшини є найпростішим способом розділити дві дороги в різних рівнях, для чого споруджується лише один міст. Жодна рампа не потребує моста, проте всі площі, обмежені рампами, зазвичай містять принаймні одну водоприймальну споруду (колодязь) або водопропускну трубу.

Однією з переваг, яка не була метою такої схеми, є те, що водій, який мав намір повернути праворуч, але пропустив перший з'їзд (пряма рампа), може скористатися наступним з'їздом (круговою рампою) відразу за півсотні метрів, потім знову двома круговими рампами і виїхати в потрібному напрямку. Окрім того, скориставшись двома круговими рампами, можна повернути назад[18].

Зона всередині кругових рамп може бути використана для спорудження ставка-відстійника[en] або для відсипки ґрунту, якщо він непридатний для рекультивації. Рекордсменом у раціональному використанні кругових рамп є перехрестя автомагістралей HWY427 і HWY409 (Торонто), де в кругових рампах влаштовано два великі ставки-відстійники, кожен на 10 тисяч кубометрів води. Вони очищають зливову воду перед скиданням її до річки Міміко[34][35] .

Приклади використання площі всередині кругових рамп
Ставок-відстійник у круговій рампі (перехрестя HWY427 і Rexdale Blvd, Онтаріо Насипи з ґрунту, непридатного для використання, та споруда для очистки зливових вод Ландшафтне оформлення кругової рампи (Райпур, Індія)
Ставок-відстійник у круговій рампі
(перехрестя HWY427 і Rexdale Blvd, Онтаріо.)
Насипи з ґрунту, непридатного для використання,
та споруда для очистки зливових вод[n 3]
(перехрестя A1 і A2 поблизу Дортмунда, Німеччина.)

Українські технічні норми передбачають влаштування ставків-відстійників для талих та зливових вод[37], проте в Україні немає прикладів їх спорудження у петлях транспортних розв'язок. Натомість, у США та Канаді це передбачено стандартами і широко практикується[38][39].

Недоліки

Принциповими недоліками листка конюшини є[4][40]:

  • довший шлях для транспорту, що звертає ліворуч,
  • перехрещення транспортних потоків (англ. weaving — переплетення),
  • мала довжина ділянки, на якій авто повинні змінити смугу руху,
  • значна площа відчуження землі.

Якщо відсутні колекторні смуги, то додатковими недоліками є[4]:

  • перехрещення транспортних потоків на головних дорогах,
  • подвійні з'їзди з головних доріг,
  • проблеми, пов'язані з розміщенням інформаційно-вказівних знаків.

Довжина шляху по петлевій рампі швидко зростає зі збільшенням розрахункової швидкості авто. Для рампи, розрахованої на швидкість руху 32 км/год (радіус кривої 33 м), додатковий шлях становить 198 м, а для швидкості 40 км/год (R=52 м) додатковий шлях збільшується до 305 м. Тобто, збільшення розрахункової швидкості на 8 км/год викликає збільшення віддалі проїзду на 50 % і площі відведення — на 130 %[4].

Інший, неочевидний ефект — збільшення розрахункової швидкості на круговій рампі призводить до збільшення часу руху по ній. Вся перевага більшої швидкості з надлишком компенсується більшою довжиною рампи[4]. Для оптимального рішення потрібно знаходити компроміс між збільшенням швидкості проїзду, збільшенням часу, віддалі та більшою площею відведення землі. На підставі досвіду, вважають, що раціональними радіусами кругових рамп є 30-50 м для доріг з дозволеною швидкістю до 80 км/год, і R=50-75 м для доріг з вищою швидкістю руху.

Окрім того, вимагаються додаткові смуги прискорення, сповільнення і для перелаштування між смугами руху. А це, у свою чергу, вимагає довших і ширших мостів[4].

Перехрещення (або переплітання — weaving) транспортних потоків на ділянці між двома лівоповоротними рампами.
Авто, що з'їжджають з автомагістралі (червона лінія), зменшують швидкість руху, натомість авто, що виїжджають на автомагістраль (синя лінія), розганяються, створюючим цим конфлікт між транспортними потоками.

На кривих малого радіуса існує небезпека перекидання довгобазових вантажних автомобілів, зокрема тягачів із напівпричіпами, якщо вони перевищують максимально дозволену швидкість на лівоповоротніх рампах (25 миль/год, 40 км/год)[41]. Повністю завантажені сорокатонні трейлери не можуть легко маневрувати і швидко проїжджати кругові рампи, не викочуючись за межі проїзної частини. Особливо нетерплячі водії легкових авто інколи пробують обігнати неповороткі трейлери на кривих, що в умовах недостатньої видимості для водія вантажівки часто створює аварійні ситуації[42].

Найбільшим недоліком даної схеми є те, що авто, які виїжджають на дорогу з кругової рампи, перехрещуються з транспортним потоком, який збирається з'їжджати на наступну кругову рампу. Складність конфлікту полягає в тому, що на відносно короткій ділянці між круговими рампами (зазвичай, близько 50 м) два транспортні потоки міняються місцями. Одні авто, що з'їжджають з кругової рампи, намагаються розігнатися від швидкості 40 до 80-90 км/год, щоб влитися в основний транспортний потік, а інші пригальмовують, щоб зменшити швидкість з 90 до 40  км/год і безпечно виїхати на наступну кругову рампу.

У звіті Департаменту транспорту штату Вірджинія 1999 року окремо зазначено, що ділянки перехресного руху є найбільш критичними компонентами у повних та неповних листках конюшини[43].

Це не становить проблеми, якщо лівоповоротний рух порівняно невеликий, але коли сумарна інтенсивність на двох суміжних кругових рампах наближається до 1000 авто/год, це призводить до зменшення швидкості і до пониження рівня зручності руху[44][45]. Частково ця проблема може бути вирішена влаштуванням колекторних смуг, паралельних з основною дорогою[46]. Стандарти Федеральної адміністрації автодоріг США (FHA) не рекомендують застосування кругових рамп, якщо очікувана інтенсивність руху на них перевищує 1000 авто/год[47].

Переплетення потоків між круговими рампами обмежує кількість смуг на цих рампах. Коротка ділянка перелаштування не дозволяє здійснювати маневри через дві смуги, тому кругові рампи мають зазвичай лише одну смугу руху з теоретичною пропускною спроможністю в межах від 800 до 1200 авт/год (вище значення для випадку, коли відсутні довгобазові тягачі та розрахункова швидкість є вищою за 50 км/год). Тобто, пропускна спроможність одної кругової рампи є обмежуючим фактором застосування листка конюшини[4][46].

Існує лише кілька прикладів кругової рампи з двома смугами руху. І всі вони застосовувалися лише для неповних листків конюшини[28]. Першою такою рампою був з'їзд з автомагістралі HWY401 на дорогу Weston Rd (Торонто, 1966). Згодом її переробили на одну смугу. Такою ж була доля й інших двосмугових рамп у Ванкувері та Маямі. З тих, що збереглися, дві розташовуються в Атланті (I-75S & I-285W, Holcomb Bridge Rd & Turner McDonald Pkwy)[48][49].

Представник Адміністрації федеральних доріг у статті «Листок конюшини, який зробив історію, незабаром сам відійде в історію» висловився так[17]

Листок конюшини має невисоку репутацію серед дорожніх інженерів. Є приклади, коли він не надає достатнього простору, щоб здійснити маневр безпечно, ефективно та комфортно.
Оригінальний текст (англ.)
Cloverleaves are not held in high regard among highway engineers. In some instances, it does not give sufficient space to make the maneuver safely and efficiently and comfortably.

Аналізуючи аварійність на перехрестях доріг, департамент транспорту Вірджинії у 1999 році звітував, що «Повна схема листка конюшини має більшу кількість аварій, ніж будь-який інший вид дворівневої розв'язки»[50].

Спад популярності листка конюшини

Коли недоліки листка конюшини стали очевидними, різкий сплеск його популярності через два-три десятиліття змінився критикою[11].

Заступник директора Департаменту Транспорту Каліфорнії[en] заявив, що будівництво таких розв'язок у Південній Каліфорнії «було не найкращим рішенням»[44].

Зараз розв'язки типу листка конюшини на автомагістралях майже не споруджують. Натомість, для лівоповоротніх з'їздів влаштовують рампи меншої кривини і без переплітання транспортних потоків. У випадку, коли перехрещуються дороги різних категорій, влаштовують розв'язки типу діамантова, паркло чи світлофорно-тунельну. Втім, на дорогах нижчих категорій, листок конюшини ще інколи знаходить застосування[51].

Такі ж схеми реалізують і при реконструкції існуючих листків конюшини. Багато з них перебудовують в інші схеми. Каліфорнія, яка була рекордсменом у спорудженні листків конюшини, стала найшвидше потерпати від них. Наприклад, ділянка 710-го гайвею у Лонг-Біч довжиною 3,5 км має три листка конюшини і є однією з найбільш запруджених доріг у штаті. З бюджету виділені мільярди доларів для реконструкції існуючих схем[42], а в настановах з проектування автомагістралей вказується, що листки конюшини є небажаними і в окремих випадках можуть застосовуватися лише з колекторними смугами[52].

Нормативні документи передбачають, що рампи, які з'єднують автомагістралі, повинні проектуватися на розрахункову швидкість не нижчу, ніж 70—80 % від швидкості на автомагістралі. У більшості випадків це становить 85—95 км/год. Тобто, кругові рампи недопустимі на перехрестях автомагістралей[53].

Перебудова та модифікації

Для збільшення пропускної спроможності схему модифікують, адаптуючи її до місцевих умов. Але будь-яка адаптація передбачає привнесення чогось  — шляхопроводів, додаткових рамп, або видовження страндартних, а це значно збільшує вартість схеми. Наприклад, одна пряма турбінна рампа вимагає спорудження двох додаткових шляхопроводів, а схема з двома симетричними рампами, крім основного шляхопроводу, потребує ще шість додаткових.

Перебудови транспортних розв'язок надзвичайно дорогі. Наприклад, запланована заміна двох кругових рамп на дві турбінні у листку конюшини на півдні Саскатуну (Саскачеван, Канада) у 2018 році оцінювалася в 280 мільйонів доларів. Коли ж настане час реконструкції, ця сума значно зросте[54].

Існує один приклад повністю закинутого листка конюшини — на перехресті Tri-Borough Rd і New Jersey Route 24 у штаті Нью-Джерсі[55][56].

Модифікації листка конюшини

Схема Опис Приклади
застосування
Стандартна схема Тернопільська об'їзна дорога на виїзді до Бережан[57]

Львівська об'їзна дорога на виїзді до Стрия[58]
Збільшений радіус рампи Schkeuditzer Kreuz[59] поблизу аеропорту Лейпцига[n 4].


Перехрестя доріг М-9 і E95 (Псковська обл., Росія)[61]

Додаткова рампа —
від правоповортної через суміжню кругову
Frankfurter Kreuz[62]
поблизу аеропорту Франкфурт-на-Майні

Autobahnkreuz Köln-West[63]
поблизу Кельна

Autobahnkreuz Aachen[64] поблизу Аахена
Додаткові зв'язки між рампами для аварійного з'їзду МКАД[65] при виїзді до Вязьми
Видовжені кругові рампи Kreuz Uckermark[66] поблизу Пренцлау

HWY401 & HWY62[67] північніше Бельвіля

Об'їзна дорога навколо Донецька[68]

Неповний листок конюшини

Autobahndreieck Darmstadt[69] поблизу Франкфурта-на-Майні

Розв'язка біля Кишинева (Молдова)[70]

Об'їзна дорога навколо Вологди[71]

Розв'язка біля Мічурінська (Росія)[72]

Листок конюшини з турбінною рампою

Autobahnkreuz Alzey[73] поблизу Франкфурта-на-Майні

Kamener Kreuz[74]

МКАД на перехресті з A104[75]

Об'їзна навколо Рівного[76] поблизу зоопарку

Об'їзна навколо Воронежа[77] (Вся турбіна винесена на шляхопровід довжиною 800 м.)

Об'їзна навколо Риму[78]

Листок конюшини з напівпрямою рампою

Дуйсбург (Німеччина)[79]

Листок конюшини з напівпрямою рампою та внутрішньою прямою рампою
Змішана форма листка конюшини і мальтійського хреста

Schönefelder Kreuz Бранденбург[80]

Листок конюшини з внутрішньою лівопоротною турбіною

HWY95 & HWY695 Балтимор[81]

HWY70 & HWY77 Кембридж (Огайо)[82]

I-96 & US-24 Детройт[83]

Світовий досвід і приклади

Напочатку 60-х років минулого століття у Північній Америці майже перестали споруджувати розв'язки за схемою повного листка конюшини, а існуючі розв'язки поступово перебудовували за схемою Parclo-A[84]. В Онтаріо, наприклад, із десятків листків конюшини на автомагістралях 400-ї серії залишився лише один повний листок поблизу Бельвіля, головним чином тому, що його витягнута форма створює довші смуги перелаштування між лівоповоротними рампами (близько 100 м)[85][86]. Це рідкісний приклад розв'язки такого типу, в якій рампові з'їзди об'єднані в дороги з двостороннім рухом.

У Німеччині листок конюшини є найпоширенішою схемою. У німецькій класифікації 30-х років ХІХ століття ця розв'язка отримала назву «Ренесанс»[87][n 5].

Велика Британія спочатку не поспішала з впровадженням листка конюшини, а коли місцеві спеціалісти у 60-х роках минулого століття звернули уваги на неї, то її недоліки вже почали перевищувати переваги. Значна вартість земельних ділянок робила листок конюшини економічно невигідним. Англія одна з небагатьох високорозвинених країн, де на автомагістралях немає жодного листка конюшини. І лише три такі розв'язки були споруджені на другорядних дорогах у місцевостях з порівняно негустою на той час забудовою і невисокими цінами на землю. З них в експлуатації залишилося лише дві — у Реддитчі[en][88] та поблизу Лівінгстона[89][90][91].

Австралія не має жодного повного листка конюшини[92].

У Радянському Союзі проект першого листка конюшини був виконаний у 1936 році для перехрестя доріг Москва—Мінськ і Вітебськ—Смоленськ, але споруджена розв'язка була лише після Другої світової війни. Московська кільцева автомобільна дорога, відкрита для руху у 1962 році, мала 8 повних листків конюшини (всього було 42 перехрестя)[87][93]. Зараз усі листки конюшини на МКАД перебудовують в інші схеми[94].

В Україні налічується понад 50 листків конюшини. Ця схема ще вважається актуальною й ефективною, і наявна у багатьох перспективних проектах[95][96][97][98].

Примітки

  1. Design Manual 1360 Interchanges (PDF). Процитовано 21 липня 2021. (англ.)
  2. а б Бабков, 1966, с. 30-32.
  3. Бабков, 1983, с. 170.
  4. а б в г д е ж 234.5 Cloverleaf Interchanges. Missouri Department of Transportation. Процитовано 14 січня 2021. (англ.)
  5. а б Елугачёв, П.А.; Елугачёв, М.А. Исследование многообразия схем и нормативов кольцевых пересечений в разных уровнях (PDF). Процитовано 14 червня 2021. (рос.)
  6. Google Maps: LA
  7. Google Maps: County Route 571 & Hooper Ave
  8. Google Maps: Main St & Hwy 37
  9. а б История развития транспортных развязок. 30.11.2012. Процитовано 12 січня 2021. (рос.)
  10. Quadrant Roadway Intersection vs. Trad l itional Intersection (PDF). Процитовано 21 липня 2021. (англ.)
  11. а б Leisch, Joel P.; Morral, John. Evolution of Interchange Design in North America (PDF). Transportation Association of Canada. Процитовано 11 січня 2021.(англ.)
  12. The Cloverleaf Interchange. WhereRoadsMeet. Архів оригіналу за 14 травня 2008. Процитовано 21 грудня 2008. (англ.)
  13. Martin, Hugo (7 квітня 2004). A Major Lane Change. Los Angeles Times. Процитовано 21 грудня 2008.(англ.)
  14. Swift, Earl (2011). The Big Roads. Boston; New York: Houghton Mifflin Harcourt. с. 101. ISBN 978-0-618-81241-7.
  15. Routes 1&9-35 Interchange Improvements, Project Description, Construction Updates, Commuter Information. New Jersey Department of Transportation. Процитовано 21 грудня 2008. (англ.)
  16. а б в Martin, Hugo (7 квітня 2004). A Major Lane Change. https://www.nytimes.com/. Нью-Йорк таймс. Процитовано 11 січня 2021. (англ.)
  17. а б в Chen, David W. (Aug. 11, 1996). A Cloverleaf That Made History Will Soon Be History Itself. Нью-Йорк таймс. Процитовано 11 січня 2021. (англ.)
  18. а б The Full Cloverleaf. Процитовано 14 січня 2021. (англ.)
  19. A Bit of Missouri 66 History (англ.)
  20. Google Maps: QEW&Hurontario St
  21. Google Maps: Slussen, Stockholm
  22. Google Maps: Schkeuditzer Kreuz, Leipzig
  23. Google Maps: Kamener Kreuz, Leipzig
  24. а б ДБН В.2.3-4:2007. Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. 2007. 104 с. Процитовано 15 травня 2018.
  25. DBN2015, 1915, с. 43.
  26. GDGCR.
  27. Google Maps: ОАЕ
  28. а б Walker, Ross J. (3 липня 2020). Two-Lane Loop Ramps: Operation and Design Considerations (PDF). Transportation Research Record 1385. Процитовано 14 липня 2021. (англ.)
  29. Tchir, Jason (JANUARY 12, 2016). What is the actual speed limit on a highway ramp?. The Globe and Mail. Процитовано 15 липня 2021.(англ.)
  30. Дорожні знаки України. Процитовано 14 липня 2021.
  31. Road Signs in Ontario. https://www.ontario.ca/page/ministry-transportation. MTO. Процитовано 14 липня 2021.(англ.)
  32. Manual on Uniform Traffic Control Devices for Streets and Highways. highways.dot.gov/. Federal Highway Administration. Процитовано 14 липня 2021.(англ.)
  33. Straßenverkehrs-Ordnung. www.bmjv.de/DE/Startseite/Startseite_node.html. Bundesministerium der Justiz and für Verbraucherschutz. Процитовано 14 липня 2021.(нім.)
  34. The Vanishing Point. Процитовано 14 червня 2021.(англ.)
  35. Google Maps: HWY427&HWY409
  36. Thormählen, Uli (26.07.2012). Ein 6 Millionen teurer „Regenschirm“. DER WESTEN. Процитовано 14 червня 2021.(нім.)
  37. Про затвердження Методичних рекомендацій із забезпечення ефективного відведення поверхневих вод. Верховна Рада України. Процитовано 14 червня 2021.
  38. Li, Houng (18 червня 2020). Investigation of Highway Stormwater Management Pond Capacity. Процитовано 14 червня 2021.(англ.)
  39. Stormwater Management Requirements for Land Development Proposals. Ministry of Transportation of Ontario. January 04, 2016. Процитовано 14 червня 2021.(англ.)
  40. Interchanges: the Good, the Bad, and the Ugly. Процитовано 21 липня 2021.(англ.)
  41. Why Trucks Roll Over – Heavy Truck Rollover on Highway On-Ramp. 3 липня 2020. Процитовано 11 січня 2021. (англ.)
  42. а б Martin, Hugo (APRIL 7, 2004). A Major Lane Change. Los Angeles Times. Процитовано 26 червня 2021. (англ.)
  43. Garber, Nicolas J.; Fontaine, Michael D. (January 1999). GUIDELINES FOR PRELIMINARY SELECTION OF THE OPTIMUM INTERCHANGE TYPE FOR A SPECIFIC LOCATION (PDF). Virginia Transportation Research Council. Процитовано 11 липня 2021.(англ.)
  44. а б Martin, Hugo (APRIL 7, 2004). A Major Lane Change. Los Angeles Times. Процитовано 11 липня 2021.(англ.)
  45. Richards, Harry (5 червня 2014). Roadshow: Full cloverleaf interchanges are a thing of the past. The Mercury News. Процитовано 11 липня 2021.(англ.)
  46. а б NAPress, 2017, с. 1B-2.
  47. FHWA Design Discipline Support Tool (PDF). Federal Highway Administration. Процитовано 21 липня 2021.(англ.)
  48. Google Maps: Holcomb Bridge
  49. Google Maps: I-75
  50. Garber, Nicholas J (January 1999). GUIDELINES FOR PRELIMINARY SELECTION OF THE OPTIMUM INTERCHANGE TYPE FOR A SPECIFIC LOCATION (PDF). Virginia Department of Transportation. Процитовано 14 січня 2021. (англ.)
  51. Commonwealth, Christopher Harris (Mar 13, 2021). Cloverleaf is on-ramp for vast economic transformation. Commonwealth Jounal. Процитовано 22 липня 2021.(англ.)
  52. HIGHWAY DESIGN MANUAL. CHAPTER 500 TRAFFIC INTERCHANGES (PDF). California Department of Transportation. 30 грудня 2015. Процитовано 26 червня 2021. (англ.)
  53. GDGCR, 1976, с. 20.
  54. Mattern, Ashleigh (Feb 16, 2018). Proposed $280M cloverleaf replacement would be among most expensive projects in Saskatoon's history. Процитовано 21 липня 2021.(англ.)
  55. Triborough Road at NJ 24. Процитовано 21 липня 2021.(англ.)
  56. Google Maps: NJ 24
  57. Google Maps: Тернопіль. Об'їзна дорога
  58. Google Maps: Львів. Об'їзна дорога
  59. Google Maps: Schkeuditzer Kreuz, Leipzig
  60. Luise, Schlächter (20.11.2011). 10 Fakten zum Schkeuditzer Kreuz. Bild. Процитовано 14 червня 2021.(нім.)
  61. Google Maps: Псковська обл, Росія. М-9 & E95
  62. Google Maps: Frankfurter Kreuz
  63. Google Maps: Autobahnkreuz Köln-West
  64. Google Maps: Autobahnkreuz Aachen
  65. Google Maps: МКАД
  66. Google Maps: Kreuz Uckermark
  67. Google Maps: Kreuz Uckermark
  68. Google Maps: Донецьк-Південь
  69. Google Maps: Autobahndreieck Darmstadt
  70. Google Maps: Кишинів
  71. Maps: Вологда (Росія)
  72. Google Maps: Мічурінськ (Росія)
  73. Google Maps: Autobahnkreuz Alzey
  74. Google Maps: Kamener Kreuz
  75. Google Maps: Рівне & P05
  76. Google Maps: МКАД & A104
  77. Google Maps: Воронеж
  78. Google Maps: Рим
  79. Google Maps: Дуйсбург
  80. Google Maps: Бранденбург-Південь
  81. Google Maps: Балтимор-захід
  82. Google Maps: Кембридж-південь
  83. Google Maps: Детройт-захід
  84. Leisch, John; Morrall, Joel P. (2004). Evolution of Interchange Design in North America (PDF). Transportation Association of Canada. Процитовано 13 липня 2021. (англ.)
  85. Marshall, Sean (Jun 26, 2019). How Ontario helped invent the modern highway. TVOntario. Процитовано 13 липня 2021. (англ.)
  86. Google Maps: HWY 401 & Hwy 62
  87. а б в Кузнецова, А.П. (2017). Генеалогия современных транспортных развязок (PDF). САПР и ГИС современных дорог. Процитовано 26 червня 2021. (рос.)
  88. Google Maps: Redditch
  89. Google Maps: Livingstone
  90. Cloverleaf. Процитовано 1 липня 2021. (англ.)
  91. The importance of being loopy. Процитовано 1 липня 2021. (англ.)
  92. Does Australia Have Cloverleaf Interchanges?. Reddit. Процитовано 1 липня 2021. (англ.)
  93. Баранова, С.И. (2014). Москва. Наука и культура в зеркале веков. Процитовано 16 січня 2021. (рос.)
  94. Егорова, Мария (15.05.2019). Прощай, «клеверный лист». Реконструкция развязок разгрузит МКАД. Аргументы и факты. Процитовано 22 липня 2021.(рос.)
  95. Поблизу Тернополя побудують транспортну розв’язку в двох рівнях за проектом «Експерт Проект Плюс». «Експерт». 15.03.2021. Процитовано 11 квітня 2021.
  96. Омелян назвав терміни будівництва першої платної дороги в Україні. «Гал-Інфо». 07 травня, 2018. Процитовано 14 липня 2021.
  97. Північна об’їзна дорога Львова: 4 смуги руху та дворівневі розв’язки. «Гал-Інфо». 11 серпня, 2017. Процитовано 14 липня 2021.
  98. Дороги, площі, стадіон. Який вигляд матимуть вісім місць в Києві після ремонтів і реконструкцій. Новое время. 27 серпня 2020. Процитовано 14 липня 2021.

Виноски

  1. З 1992 по 1994 на цій розв'язці трапилося 120 аварій. Із них 100 — типу «бампер у бампер», коли авто, рухаючись в одному напрямку, не змогли узгодити свої швидкості (див. The Big Problem With Cloverleaf Interchanges на YouTube).
  2. Гранична безпечна швидкість руху легкового одиночного автомобіля, що допускається для дороги певної категорії, за умов забезпечення його стійкості на сухому або зволоженому чистому покритті та достатньої відстані видимості[24]
  3. Ставок-відстійник коштував майже 6 мільйонів євро[36]
  4. Перша дворівнева розв'язка в Європі, 1936. Три кругові рампи мають збільшені радіуси. Четверта рампа (Зх-Пд) залишилася без змін, але не використовується. Замість неї споруджена турбінна рампа[60].
  5. Ця класифікація розроблена у Франкфурті-на-Майні. Схеми перехресть доріг називали за етапами розвитку європейської архітектури — готична, бароко, ренесанс та ін.[87].

Джерела

  • DBN2015 (2015). ДБН В.2.3-4:2015. Київ: Мінрегіонбуд України. 91 с. Процитовано 15 липня 2021.
  • Бабков, В.Ф. (1983). Автомобильные дороги. Москва: Транспорт. с. 280.