Філіпп де Брока
Філіпп де Брока | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Philippe de Broca | ||||
Ім'я при народженні | Philippe Claude Alex de Broca de Ferrussac | |||
Народився |
15 березня 1933 Париж | |||
Помер |
26 листопада 2004 (71 рік) Нейї-сюр-Сен | |||
Поховання | Морбіан | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | кінорежисер, сценарист, кіноактор, режисер | |||
Alma mater | Національна вища школа імені Луї Люм'єра | |||
Роки діяльності |
1959 2004 | |||
Дружина | Марго Кіддер (Margot Kidder), Валері Роян (Valérie Rojan) | |||
IMDb | nm0003606 | |||
Нагороди та премії | ||||
Орден Почесного легіону | ||||
| ||||
Філіпп де Брока у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фото Філіпа де Брока |
Філіпп де Брока (фр. Philippe de Broca, *15 березня 1933, Париж — † 26 листопада 2004, Нейї-сюр-Сен) — французький кінорежисер, кавалер Ордену Почесного легіону.
Життєпис[ред. | ред. код]
Родина[ред. | ред. код]
Народився в родині фотографа. Повне ім’я Філіпп Клод Алекс де Брока Феррюссак.
Навчання[ред. | ред. код]
Два роки навчався у паризькій Вищій школі кіно і фотографії «Луї Люмьєр», отримав технічний диплом. Ще змолоду захопившись кінематографом, разом з друзями зі школи — Франсуа Трюффо, Клодом Шабролем та Жаком Ріветта ходив по паризьких кінотеатрах вишукуючи цікаві фільми, які потім палко обговорювалися протягом ночі.
Перша режисура[ред. | ред. код]
Приєднавшись до африканської промислової експедиції кіномеханіком і опинившись на «чорному» континенті залишає експедицію і більше року подорожує Африкою, фіксуючи на плівку усе, що діється довкіл. Повернувшись до Парижу компанія Діснея купує у нього відзняті матеріали.
Філіп йде до армії і протягом наступних трьох років він фронтовий хронікер Алжирської війни.
Режисерська кар’єра[ред. | ред. код]
Повернувшись до Франції Філіпп де Борка стає асистентом на трьох перших фільмах Шаброля, допомагав кінодебюту Франсуа Трюффо «400 ударів». Клод Шаброль на подяку продюсував його перший фільм «Любовні ігри», а далі де Брока працював вже самостійно, бо відпрацював свій стиль, який не змінить протягом життя.
Де Брока оновлюватиме класичну пригодницьку кінокомедію, чим визначав розвиток жанру у Франції другої половини ХХ ст.. Саме він розгледів у зламаному герої «На останньому диханні» Жані-Полі Бельмондо величезний комерційний потенціал і зніматиме його у своїх чисельних комедіях, включаючи блискучу пародію на себе Надзвичайний.
Від обраного жанру де Брока відмовився лише один раз — психологічний фільм «Червовий король» зазнав фіаско у Франції, але зробив йому ім’я в США.
Вже до початку 80-х у фільмах де Брока критики помітять повтори і наступні 20 років він з змі́нним успіхом повторюватиме свої «фірмові» номери, однак жодній із картин вже не судилося досягнути минулого успіху.
Де Брока працював з провідними акторами французького, та іноземного кіно: Жан-Поль Бельмондо, Катрін Денев, Філіп Нуаре, Ів Монтан, Віторіо Капріолі, та ін..
Особисте життя[ред. | ред. код]
Один рік був у шлюбі з актрисою Марго Кіддер (Margot Kidder) , потім з Валері Роян (Valérie Rojan) від якої мав двох дітей.
Смерть[ред. | ред. код]
За іронією долі, Філіпп де Брока помер від раку 25 листопада 2004 року саме тоді, коли на екранах Франції успішно демонструвалася його остання комедія «Гадюка в кулаці» (екранізація роману Ерве Базена), а критики радісно відзначали, що у метра відкрилося друге дихання.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Асистент режисера[ред. | ред. код]
Рік | Назва українською | Назва французькою |
---|---|---|
1959 | На подвійний поворот | A Double Tour |
1959 | Чотириста ударів | Les Quatre Cent Coups |
Режисер[ред. | ред. код]
Рік | Назва українською | Назва французькою |
---|---|---|
1960 | Веселун | Le Farceur |
1960 | Любовні ігри | Les Jeux de l'amour |
1961 | Коханець на п'ять днів | L'Amant de cinq jours |
1962 | Картуш | Cartouche |
1962 | Сім смертних гріхів | Les Sept péchés capitaux |
1963 | Щасливці | Les Veinards |
1964 | Людина з Ріо | L'Homme de Rio |
1964 | Месьє складе вам компанію
(Компаньйон) |
Un monsieur de compagnie |
1965 | Пригоди китайця в Китаї | Les Tribulations d'un Chinois en Chine |
1966 | Король сердець | Le Roi de cœur |
1967 | Давніша професія у світі | Le Plus Vieux Métier du monde |
1969 | Диявола за хвіст | Le Diable par la queue |
1970 | Забаганки Марії | Les Caprices de Marie |
1971 | Втеча | La Poudre d'escampette |
1972 | Дорога Луїза | Chère Louise |
1973 | Надзвичайний | Le Magnifique |
1975 | Невиправний | L'Incorrigible |
1977 | Жюлі "Банний лист" | Julie pot de colle |
1978 | Ніжний поліцейський | Tendre Poulet |
1979 | Кавалер | Le Cavaleur |
1980 | Вкрали стегно Юпітера | On a volé la cuisse de Jupiter |
1981 | Психотерапевт | Psy |
1983 | Африканець | L'Africain |
1986 | Циганка | La Gitane |
1988 | Шуани | Chouans! |
1990 | 1001 ніч | Les 1001 nuits |
1991 | Ключі від раю | Les Clés du paradis |
1997 | Горбань | Le Bossu |
2000 | Амазонія | Amazone |
2004 | Гадюка в кулаці | Vipère au poing |
Актор[ред. | ред. код]
Рік | Назва українською | Назва французькою |
---|---|---|
1958 | Красунчик Серж | Le Beau Serge |
1959 | Чотириста ударів | Les Quatre Cent Coups |
1959 | На останньому диханні | À bout de souffle |
1960 | Любовні ігри | Les Jeux de l'amour |
1962 | Картуш | Cartouche |
1966 | Король сердець | Le Roi de cœur |
1969 | Диявола за хвіст | Le Diable par la queue |
1973 | Надзвичайний | Le Magnifique |
1986 | Циганка | La Gitane |
2000 | Мрія всіх жінок | Meilleur espoir feminin |
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Брока // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття про французького актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|