Хасін Геннадій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Хасін Генадій Борисович)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Геннадій Хасін
Особисті дані
Повне ім'я Генадій Борисович Хасін
Народження 25 серпня 1935(1935-08-25)
  Борисов, Білоруська РСР
Смерть 3 листопада 2020(2020-11-03) (85 років)
  Мінськ, Білорусь
Громадянство СРСР СРСР
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1954—1963 СРСР «Динамо» (Мн) 171 (47)
1963 СРСР «Локомотив» (Г) 23 (1)
1964 СРСР «Шинник» 4 (0)
1964 СРСР «Металург» (З) 17 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Генадій Борисович Хасін (рос. Геннадий Борисович Хасин; 25 серпня 1935, Борисов, Білоруська РСР3 листопада 2020) — радянський футболіст, нападник.

Життєпис[ред. | ред. код]

Уродженець Борисова, під час Німецько-радянської війни в 1941-1944 роках проживав у родичів у Самарканді[1]. У 14 років грав за збірну міста, під чужим ім'ям грав у чемпіонаті БССР[2]. Навчався в мінському фізкультурному технікумі, грав за юнацьку команду «Харчовика». У 17 років був на зборі команди СКА Мінськ в Сочі, де його помітив тренер «Спартака» Мінськ Михайло Бозененков. 1954 рік провів у дублі, в чемпіонаті СРСР дебютував 24 квітня 1955 року в домашньому матчі проти «Динамо» Москва (1:1), в якому відкрив рахунок, забивши Леву Яшину. Всього за мінську команду зіграв 102 матчі, відзначився 26 голами в класі «А» (1955, 1957, 1960-1962), 69 матчів, 21 гол в класі «Б» (1956, 1958-1959). Грав за «Локомотив» Гомель (1963), «Шинник» Ярославль (1964), «Металург» Запоріжжя (1964).

Не володів класичним ударом. Відпускав м'яч далеко й бив «вдотяг» самим краєм носка. Воротарі позбавлялися такого фактора, як орієнтація по очах того, хто б'є: Хасін страждав косоокістю. М'яч, пробитий під гострим кутом в останній момент раптом «пірнав» під поперечину і влучав у ворота.

Закінчив фізкультурний інститут, Вищу школу тренерів. У Мінську разом з Яковом Рудерманом тренував команду «Супутник» на заводі імені Леніна. Триразовий чемпіон БРСР. Працював з командою камвольного комбінату. Працював в сфері громадського харчування — власник барів «Свіслоч», «Німан»; спільні підприємства з іспанцями — «Фрайдіс», «Патіо Піца», «Іспанський куток».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]