Гендрікус Колейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гендрікус Колейн
Прем'єр-міністрів Нідерландів
1922 — 1939
Народився 22 червня 1869(1869-06-22)[1][2][…]
Бюргервен, Гарлемермер, Північна Голландія, Нідерланди
Помер 18 вересня 1944(1944-09-18)[4][1][2] (75 років)
Ільменау, Німеччина
Похований The Hague General Cemeteryd
Відомий як політик, дипломат, викладач університету, correspondent
Місце роботи Амстердамський вільний університет
Країна Нідерланди[5]
Політична партія Антиреволюційна партія[6]
У шлюбі з Helena Colijn-Groenenbergd
Діти Anton Colijnd
Нагороди
Knight of the Military Order of William, 3rd class Knight of the Military Order of William, 4th class
 Медіафайли у Вікісховищі

Гендрікус «Гендрік» Колейн (нід. Hendrikus "Hendrik" Colijn; 22 червня 1869, Гарлеммермеєр, Нідернанди — 18 вересня 1944) — нідерландський політик, член Антиреволюційної партії (ARP; нині не існує та об’єднана з Християнсько-демократичним закликом або CDA). Він обіймав посаду прем'єр-міністра Нідерландів з 4 серпня 1925 року до 8 березня 1926 року та з 26 травня 1933 року до 10 серпня 1939 року.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Він народився 22 червня 1869 року в Гарлеммермеєрі в родині Антоні Колійна та Анни Веркуйль, які переїхали до новоствореного польдера Гарлеммермер із землі Геусден і Альтена з релігійних причин. Він був першим із шести дітей, усі народжені в Гарлеммермере. Колійн виріс у Країні Альтена.

Військова служба[ред. | ред. код]

У віці 16 років він пішов до військової академії в Кампені для підготовки офіцерів, яку закінчив у званні 2-го лейтенанта в 1892 році. 18 вересня 1893 року він одружився з Хеленою Грюненберг (23 вересня 1867 — 14 лютого 1947)[7] і був відправлений до Голландської Ост-Індії. Протягом 16 років у Голландській Ост-Індії він провів десять років у колоніальній армії, служачи у війні в Ачеху лейтенантом Дж. Б. ван Хойца, і ще шість років у колоніальній адміністрації, виконуючи ту саму роль щодо ван Хойца, коли останній став генерал-губернатором у 1904 році.

Політичне життя[ред. | ред. код]

Після повернення до Нідерландів у 1909 році він був обраний членом парламенту від Антиреволюційної партії округу Снек (до 1918 року голландська система голосування була такою ж, як і британська).

У 1911 році він був призначений військовим міністром[8] і переглянув Голландську вибіркову систему служби. У травні 1918 року він виступив посередником між британцями та кайзером Німеччини Вільгельмом II, щоб домовитися про перемир'я, в результаті чого кайзер знайшов притулок у Нідерландах.

Прем'єр-міністр[ред. | ред. код]

У 1922 році він прийняв політичне керівництво Антиреволюційної партії (кальвіністів) від Авраама Кайпера. Вже через рік він змінив міністра фінансів Дірка Яна де Гіра, який пішов у відставку[8]. У 1925 році Колін також став прем’єр-міністром[8], але через рік йому довелося піти у відставку, коли Палата представників прийняла резолюцію Герріта Хендріка Керстена з протестантської реформатської політичної партії, яка закликала до розриву дипломатичних відносин з Ватиканом. Це було неприйнятно для римо-католицької державної партії, яка тоді була в уряді. Потім Колійн повернувся до Сенату, а з 1927 по 1929 рік очолював голландську делегацію в Лізі Націй у Женеві. На виборах 1929 року він був обраний до Палати представників і одразу ж став парламентським лідером своєї партії. Це виявилося успіхом: на виборах 1933 року ARP отримала два місця, і Колін знову став прем'єр-міністром[8]. З 1933 по 1939 рік він ще чотири рази був прем'єр-міністром. У 1930-х роках його уряд зіткнувся з наслідками Великої депресії, яка завдала значних збитків Нідерландам. Уряд Колійна відповів на економічну кризу суворою протекціоністською політикою, яка продовжувала послаблювати голландську економіку. Рішення Колійна дотримуватися Золотого стандарту до 1936 року, через довгий час після того, як більшість торгових партнерів Нідерландів відмовилися від нього, було дуже непопулярним серед тих, хто виступав за державні бумажні гроші. У 1939 році його останній кабінет з протестантськими та ліберальними міністрами, але без католиків, проіснував лише три дні до урядової кризи. Він пішов у відставку з поста прем'єр-міністра 10 серпня, лише за три тижні до початку Другої світової війни.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Hendrikus Colijn — 2009.
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11930130X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ NMVW-collection website
  6. ↑ Onze Afgevaardigden: portretten en biographieën der leden van de Eerste en Tweede kamer der Staten-Generaal : verkiezingen 1909. — Rotterdam: Nijgh & Van Ditmar, 1909. — вип. 4. — С. 307.
  7. ↑ Cardinaal, C.N. Helena Groenenberg (1867-1947) » Stamboom De Kanter » Genealogie Online. Genealogie Online.
  8. ↑ а б в г Defense in two spheres - Holland's New Cabinet. The Age. 25 травня 1939. с. 8. Процитовано 13 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Прем'єр-міністри Нідерландів (після Другої світової війни)
 
Віллем Шермергон (1945-1946) • Луїс Бел (1946-1948) • Віллем Дрес (1948-1958) • Луїс Бел (1958-1959) • Ян де Квай (1959-1963) • Віктор Марейнен (1963-1965) • Йо Кальс (1965-1966) • Еле Зейльстра (1966-1967) • Піт де Йорг (1967-1971) • Баренд Бісгьовель (1971-1973) • Йооп ден Ойл (1973-1977) • Дріс ван Агт (1977-1982) • Рууд Любберс (1982-1994) • Вім Кок (1994-2002) • Ян Петер Балкененде (2002-2010) • Марк Рютте (з 2010)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гендрікус_Колейн&oldid=41456650