Кулик-довгоніг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ходулочник)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулик-довгоніг

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Чоботарові (Recurvirostridae)
Рід: Кулик-довгоніг (Himantopus)
Вид: Кулик-довгоніг
Himantopus himantopus
(Linnaeus, 1758)
Ареал H. himantopus     Гніздування      Осіле проживання      Шляхи міграції      Зимування
Ареал H. himantopus     Гніздування      Осіле проживання      Шляхи міграції      Зимування
Посилання
Вікісховище: Himantopus himantopus
Віківиди: Himantopus himantopus
МСОП: 22727969

Кулик-довгоніг чорнокрилий[2] (Himantopus himantopus) — прибережний птах ряду Сивкоподібних. Єдиний вид роду в Україні, представлений номінативним підвидом. Багато авторів розділяють вид на 2−4.

У польоті
Himantopus himantopus

Морфологічні ознаки

[ред. | ред. код]

Досить великий кулик (розміром з голуба), з непропорційно довгими ногами і довгим прямим гострим дзьобом. У дорослого птаха у шлюбному вбранні верх голови і задня частина шиї мають мінливе забарвлення, від білого до чорного; у дорослого самця повністю біле оперення голови і шиї буває зрідка; верхня частина спини, плечові пера і крила чорні, з зеленим металічним полиском; решта оперення біла; дзьоб довгий, рівний, чорний; ноги довгі, червоні, у польоті значно виступають за хвостом. У позашлюбному оперенні тім'я і задня частина шиї сіруваті. Молодий птах схожий на дорослого у позашлюбному оперенні, але темно-бурі пера верху з вохристою облямівкою; по краю другорядних і внутрішніх першорядних махових пер проходить вузька біла смуга; дзьоб темно-сірий, основа червонувата; ноги сірувато-рожеві. Довжина тіла — 35—40 см, розмах крил — 67—83 см, маса — 150—190 г.

Звуки

[ред. | ред. код]

Видає голосний свист «гоїть» або «троїть».

Ареал виду та його поширення в Україні

[ред. | ред. код]

Гніздовий ареал охоплює південну частину Європи, Південну Азію, Африку (на південь від Сахари), Австралію, Південну Америку, південь Північної Америки. В Україні гніздиться біля Чорного і Азовського морів: по дельтах річок і на лиманах[3]. Мозаїчні поселення трапляються у Волинській, Харківській, Донецькій, Луганській областях, степовій частині Криму. Зальоти відмічали у Полтавській, Черкаській, Київській та інших областях.

Чисельність і причини її зміни

[ред. | ред. код]

Чисельність в Європі становить 37-64 тис. пар [4]. На території України гніздиться близько 8,5-10 тис. особин, у тому числі на Сиваші — 3,5-3,6 тис. пар. Причини зміни чисельності: випасання худоби і розвиток рекреації у місцях гніздування, різкі коливання рівня води у водосховищах, зростання чисельності ворогів (грака, ворони сірої, лисиці, собаки єнотовидного, бродячих собак), деградація кормових і гніздових біотопів через діяльність людини, фактор непокою під час гніздування, створення ставків на місці кормових біотопів, хімічне забруднення середовища.

Особливості біології

[ред. | ред. код]
Кулики на Кінбурнському півострові
Молодий кулик-довгоніг в дельті Дунаю

Перелітний птах. Весняна міграція відбувається у квітні — травні. Заселяє узбережжя морів, прибережні острови, напівзатоплені острівці, долини річок, купинясті болота, мілководні прісні і солонуваті озера, відстійники, риборозплідні ставки. Гніздиться біля урізу води або на відстані до 100 м вглиб водойми, окремими парами і колоніями, іноді разом з крячками. У повній кладці 4 яйця. Колір від оливково-зеленого до попелясто-сірого, шкаралупа вкрита дрібними червонувато-коричневими крапинками. Насиджують самець і самка (22—24 дні). Пташенята стають на крила на 30—35 день. Осіння міграція триває з кінця липня до кінця серпня. Живиться переважно комахами та їхніми личинками.

Охорона

[ред. | ред. код]

Включено до Боннською (Додаток ІІ) та Бернською (Додаток ІІ) конвенціями, угоди AEWA. Внесений до Червоної книги України (1994, 2009) (статус − вразливий). В Україні знаходиться під охороною у Дунайському біосферному заповіднику, Кримському природному заповіднику (Лебедині острови), Азово-Сиваському НПП, Тилігульскому РЛП, деяких заказниках. З метою ефективнішої охорони слід узяти під охорону гніздові поселення біля водосховища Сасик, Лебединської коси та в окремих місцях Криму, у РЛП «Меотида» обмежити випасання худоби і заборонити появу людей у місцях гніздування. Необхідно створити сезонні орнітологічні заказники у гніздовий період, проводити широкі просвітницькі заходи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Himantopus himantopus. IUCN Red List of Threatened Species. IUCN. 2016: e.T22727969A86541570. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22727969A86541570.en. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 19 грудня 2019.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. На лимани Одеської області повернулися червонокнижні птахи. 29.05.2024, 22:36
  4. BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Корзюков А.І. Кулик-довгоніг // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 425.
  • Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.

Посилання

[ред. | ред. код]

http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/144081/0 [Архівовано 21 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О. Б.  — К.  :  Вид-во АН УРСР, 1957.  — 432 с.