Анджей Шептицький
Анджей Шептицький | |
---|---|
Народився |
9 липня 1939[1] Дев'ятники, Бібрський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка |
Помер |
28 вересня 2008 (69 років) Краків, Республіка Польща |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | ентомолог |
Alma mater | Університет імені Адама Міцкевича у Познані |
Галузь | ентомологія |
Заклад | Інститут систематики і еволюції тварин ПАН у Кракові (ІСЕТ PAN) |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | doktor habilitowany (доктор біологічних наук) |
Відомий завдяки: | вивченню ґрунтових тварин із класу Прихованощелепні |
А́нджей Шепти́цький (пол. Andrzej Szeptycki; 9 липня 1939 — 29 вересня 2008) — відомий польський ентомолог, знаний фахівець з систематики, морфології і фауністики прихованощелепних. Уродженець України і дослідник її фауни. Заступник директора Інституту систематики і еволюції тварин Польської Академії наук у Кракові (ІСЕТ PAN). Доктор природничих наук у галузі зоології, професор[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Анджей Шептицький народився с. Дев'ятники (нині Жидачівського району на Львівщині). У 1952 році закінчив початкову школу у с. Корчині (Сколівського району і загальноосвітній ліцей міста Кросно (Польща; 1951—1955) і біологічний факультет Університету ім. Адама Міцкевича (Познань;1961). Він працював у Познаньському відділенні Інституту зоології ПАН, а з 1961 року — у відділі морфології тварин Університету у Познані, паралельно викладаючи курс зоології безхребетних. Наступного року він одержав стипендію ІСЕТ PAN, з яким пов'язане уся його подальша наукова діяльність. Виконавши у згаданому університеті дисертаційну роботу, він здобув ступінь доктора природничих наук у галузі зоології (PhD; 1966). За результатами десятирічних наукових досліджень йому присуджено науковий ступінь doktor habilitowany природничих наук у галузі зоології (1976)[3].
У 1987 році А. Шептицькому присвоєно вчене звання професора надзвичайного, а згодом він переведений на посаду професора звичайного ІСЕТ PAN. У цьому закладі він працював до завершення трудової кар'єри: заступником директора (1988—1994), завідувачем відділу (1994—1997).
Наукова, організаційна та громадська діяльність[ред. | ред. код]
Наукові дослідження А. Шептицький розпочав вже на третьому курсі університету під керівництвом відомого зоолога, професора Яна Рафальського. Студента зацікавили ґрунтові безкрилі комахи, яких він почав збирати на острові Волін у північно-західній частині Польщі. На базі цього матеріалу він виконав магістерську роботу. Темою докторської роботи стала «Фауна ногохвісток (Collembola) Ойцовського народного парку». Відтоді вивчення прихованощелепних ґрунтових тварин із рядів ногохвостки i безвусикові стало головним напрямом його досліджень[2].
Від «чистої» фауністики А. Шептицький перейшов до морфології, систематики і філогенетики. Він описав 16 нових для науки видів Collembola, 87 видів і 7 родів Protura та 1 вид грилоблатид.
На початку 1990-х років А. Шептицький налагодив творчий зв'язок із науковцями Державного природознавчого музею НАН України у Львові. Було здійснено низку експедицій до Західного Поділля та Українських Карпат. Зібраний матеріал дозволив вченому підготувати праці щодо безвусикових (протур) заходу України, описати з української території нові для науки види і роди. Завдяки допомозі А. Шептицького виходить друком перший каталог протур і колембол України[4].
Науковий доробок вченого включає 119 праць, серед яких найважливішими є монографії «Chaetotaxy of the Entomobryidae and its phylogenetical significance. Morpho-systematic studies on Collembola. IV» (1979) і «Catalogue of the world Protura» (2007)[5].
А. Шептицький брав участь у міжнародних колоквіумах з ґрунтової зоології і з Apterygota (Прага, 1973; Швеція, 1976; Польща (1979), Моква, 1985, Чехія, 2000), у семінарах з Apterygota у Сієні (Італія, 1978, 1986, 1989 і Польща, 1993), а також у ентомологічних з'їздах в Україні (1992, 2005, 2006, 2007). За програмами обміну він брав участь в експедиціях до Північній Кореї, Сибіру (Байкал), Укріїни, США, та Південної Африки[3].
Під керівництвом А. Шептицького захистили докторські праці польські ентомологи Ванда Марія Вейнер і Ева Ствожевіч. Він став багатолітнім науковим наставником українських зоологів І. Я. Капруся і Ю. Ю. Шрубович. Він виявив себе як вмілий науковий менеджер — ініціатор і організатор наукових досліджень, форумів, експедицій[2].
Вчений був активним членом наукової ради Комітету зоології ПАН, Центральної комісії по справах надання титулів і наукових ступенів, Локальної етичної комісії, Польського таксономічного і Польського фізіографічного товариств, наукової ради ІСЕТ PAN, очолював наукову раду Ойцького народного парку, працював як член редколегій наукових журналів: Acta zoologica cracoviensia, Fragmenta faunistica, Wiadomoœci entomologiczne[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=50203
- ↑ а б в Капрусь І. Я. Пам'яті Андрея Шептицкого // Наукові записки Державного природознавчого музею. — Львів, 2013. — Вип. 29. — С. 5–6 — http://dpm.pip-mollusca.org/tom/29/t29_full.pdf [Архівовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Einer W. M. W., Tebnicka Z. T. S. Professor Andrzej Szeptycki (1939—2008) — http://www.isez.pan.krakow.pl/emeriti/publikacje/szeptycki_in_memoriam.pdf [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Капрусь І. Я., Шрубович Ю. Ю., Таращук М. В. Каталог колембол (Collembola) і протур (Protura) України. — Львів: Державний природознавчий музей НАН України, 2006. — 156 с.
- ↑ Повний перелік наукових праць А. Шептицького див. на http://www.isez.pan.krakow.pl/emeriti/publikacje/szeptycki.pdf [Архівовано 5 серпня 2019 у Wayback Machine.]
|