Підводні човни проєкту 667Б «Мурена»
Підводні човни проєкту 667Б «Мурена» | ||
---|---|---|
Під прапором | СРСР | |
Спуск на воду | 1971—1978 рр (18 човнів) | |
Виведений зі складу флоту | 1992—2003 рр | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Підводний човен атомний з балістичними ракетами | |
Розробник проєкту | ЦКБ МТ «Рубін» | |
Головний конструктор | Ковалів С. М. | |
Класифікація НАТО | Delta-I | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 15 вузлів (29 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 26 вузлів (50 км/год) | |
Робоча глибина занурення | 320 м | |
Гранична глибина занурення | 450 м | |
Автономність плавання | 70 діб | |
Екіпаж | 120 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 139 м | |
Ширина корпусу найб. | 11,7 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 8,4 м | |
Водотоннажність надводна | 10 700 т | |
Озброєння | ||
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових ТА калібру 533-мм і 2 ТА калібру 400-мм (торпед) | |
Ракетне озброєння | шахтна ПУ РБ РСМ-40, 12 ракет Р-29 |
Підводні човни проєкту 667Б «Мурена» — серія радянських атомних підводних човнів з ракетами балістичними (ПЧАРБ), атомних ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення, оснащених комплексом Д-9 з 12 ракетами балістичними Р-29.
Історія[ред. | ред. код]
Після запровадження США системи гідроакустичної системи локації підводних човнів SOSUS наявні тоді в СРСР ПЧАРБ проєкту 667 «Навага» втратили можливість непомітного заходу в зону бойових чергувань. Тому було прийнято рішення змінити райони бойових чергувань шляхом збільшення дальності дії балістичних ракет. Для цього була створена нова балістична ракета Р-29. Але вона виявилася більшою за розмірами і майже вдвічі важчою. Тому почали будувати нові підводні ракетоносці. Ними стали човни проєкту 667Б «Мурена»
Конструкція[ред. | ред. код]
Конструкція човна базувалася на проєкті 667 «Навага», Було зменшено кількість ракет (з 16 до 12), збільшена довжина човна і висота обтікача ракетних шахт — «горба».
Сучасний статус і перспективи[ред. | ред. код]
До 2003 року усі кораблі проєкту 667Б «Мурена» були виведені зі складу флоту.
Оцінка проєкту[ред. | ред. код]
Країна | США | США | СРСР | СРСР | СРСР | Велика Британія | Франція |
---|---|---|---|---|---|---|---|
ПЧАРБ | Лафаєт | Джеймс Медісон Бенджамін Франклін |
667А «Навага» | 667Б «Мурена» | 667БД «Мурена-М» | Резолюшен | Редутабль |
Побудовано | 1961—1964 | 1962—1967 | 1964—1974 | 1971—1977 | 1973—1975 | 1964—1969 | 1964—1985 |
Експлуатація | 1963—1994 | 1964—1995 | 1967—1995? | 1973—1999? | 1975—1999 | 1966—1996 | 1969—2008 |
Кількість | 9 | 10+12 | 34 | 18 | 4 | 4 | 6 |
Водозаміщення (т) надводне підводне |
7 250 8 250 |
7 250 8 250 |
7 760 11 500 |
8 900 13 700 |
10 500 15 750 |
7 500 8 500 |
8 100 8 900 |
Число ракет | 16 «Поларіс» А-3, потім «Посейдон» С-3 | 16 «Посейдон» С-3 або «Трайдент I» С-4 | 16 Р-27 | 12 Р-29 | 16 Р-29Д | 16 «Поларіс» А-3ТК | 16 M1, потім М2, потім М20, потім M4 |
ГЧ: блоків* потужністю | 3*600 Кт 10*50 Кт |
10*50 Кт 8*100 Кт |
1*1 Мт | 1*1 Мт | 1*800 Кт | 3*600 Кт | 1*500 Кт 1*500 Кт 1*1,2 Мт 6*150 Кт |
Вага ГЧ (кг) | 760 кг 2000 кг |
2000 кг 1360 кг |
650 кг | 1100 кг | 1100 кг | 760 кг | 1360 кг 1360 кг 1000 кг ? |
Дальність (км) | 4300 км 4600 км |
4600 км 8* 7400 км |
2400 км | 7800 км | 9100 км | 4300 км | 3000 км 3200 км 3200 км 5000 км |
Представники[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Список атомних підводних човнів СРСР та РФ
- Список атомних підводних човнів США
- Дизельні підводні човни (за типами і країнами)
- Підводні човни типу «Баракуда» (Франція)
- Атомні підводні човни з балістичними ракетами США
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Ю. В. Апальков: Подводные лодки советского флота 1945—1991, том I. 2009, ISBN 978-5-903080-55-7.
- Справочник «Подводные лодки России», том IV, часть 1, 1ЦНИИ МО РФ (кораблестроения ВМФ), ЦКБ «Рубин», СПБ, 1996 год.
- Norman Polmar und Kenneth J. Moore: Cold War submarines: the design and construction of U.S. and Soviet submarines, 1945—2001. Potomac Books Inc., 2003, ISBN 978-1574885941 (englisch)
- CHANT, Chris. Válečné lodě současnosti. Praha: Deus, 2006. ISBN 80-86215-81-4. S. 256.
- PEJČOCH, Ivo; NOVÁK, Zdeněk; HÁJEK, Tomáš. Válečné lodě 7 — Druhá část zemí Evropy po roce 1945. Praha: Ares, 1998. ISBN 80-86158-08-X. S. 353.
- Jan Radziemski, «Hiroszima» i jej siostry. Historia atomowych okrętów podwodnych projektu 658 w: Okręty Wojenne nr 6/2003, ISSN 1231-014X
|