Китник мишохвостий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Alopecurus myosuroides)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Китник мишохвостий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Pooideae
Триба: Poeae
Рід: Китник (Aegilops)
Вид: Китник мишохвостий
Alopecurus myosuroides
Huds., 1762
Посилання
Вікісховище: Alopecurus myosuroides
Віківиди: Alopecurus myosuroides
EOL: 1114193
IPNI: 387143-1
ITIS: 40443
NCBI: 81473

Китник мишохвостий[1], китник мишачехвостиковий[2] (Alopecurus myosuroides) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), поширений у Європі, Північній Африці, Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Однорічна рослина 20–50 см. Листки плоскі, довго загострені, 2–6 см завширшки. Суцвіття до обох кінців звужене, 3–6 см завдовжки, 4–7 мм завширшки. Колоски 4–6 мм довжиною; колоскові луски по кіля вузько-крилаті, майже до половини зрощені між собою[2]. Пиляки блідо-жовті, 2.5–4 мм. 2n = 14[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Великій Британії, західній, середній і південній Європи, Північній Африці, західній і середній Азії, пн. Індії й Пакистані; натуралізований на Тайвані, у США, Аргентині, Чилі, Швеції, Чехії, Словаччині, Словенії; інтродукований майже в усій Європі та в Австралії[4][5][6].

В Україні вид зростає на луках, берегах річок й струмків, уздовж доріг і як бур'ян у парках і садах — У Південному Криму, Кримському передгір'ї та південно-сх. ч. Степового Криму, досить часто. Як занесена рослина вказується для Лісостепу (міста Ольгопіль, Сміла, Полтава)[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Alopecurus myosuroides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 450. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Архів оригіналу за 7 Грудня 2021. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 24 Квітня 2019. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 22.11.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 8 Вересня 2019. Процитовано 17.11.2019. (англ.)