Лутига розлога

Лутига розлога
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Порядок:	Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:	Щирицеві (Amaranthaceae)
Рід:	Лутига (Atriplex)
Вид:	Лутига розлога (A. patula)
Біноміальна назва
Atriplex patula L. 1753
Підвиди
Atriplex patula subsp. austroafricana Aellen Atriplex patula subsp. verreauxii (Moq.) Aellen
Синоніми
Atriplex agrestis Schur Atriplex amana Post Atriplex angustifolia Sm. Atriplex erecta Huds. Atriplex hastata subsp. patula (L.) E.Pons Atriplex hastata var. patula (L.) Farw. Atriplex hastilifolia Rchb. ex Steud. Atriplex macrodira Guss. Atriplex nemorensis Schur Atriplex oblongifolia var. patula (L.) Westerl. Atriplex polymorpha Coss., Germ. & Wedd. Atriplex procumbens S.B.Jundz. Atriplex recta Schur Atriplex salina Desf. Atriplex virgata Scop. Chenopodium angustifolium (Sm.) E.H.L.Krause Chenopodium zosterifolium Hook.

Лутига розлога, лутига креслата (Atriplex patula L.) — вид рослин з роду лутига (Atriplex) родини амарантових (Amaranthaceae).

Загальна біоморфологічна характеристика

Ілюстрація лутиги розлогої у виданні Карла Акселя Магнуса Ліндмана «Bilder ur Nordens Flora» (1917–1926)

Листя лутиги розлогої

Суцвіття лутиги розлогої

Плоди і насіння лутиги розлогої

Однорічна трав'яниста рослина 30-90 см заввишки з сильно розгалуженим коренем. Терофіт. Стебло висхідне або прямостояче, іноді з борошнистим нальотом. Гілки горизонтально віддалені і дугообразно спрямовані вгору, більш-менш довгі. Листя чергові, нижні довгасто-ромбічні, зубчасті, зі списовидною основою; верхні ланцетні або лінійно-ланцетні, зазвичай темно-зелені. Суцвіття колосовидно-волотисті, гілочки волоті короткі.Квітки обох статей або одностатеві, зібрані в клубочки, з борошнистим нальотом, утворюють складний колос, який у верхній частині може бути пониклим. Оцвітини немає, його замінюють два приквітка, широко-ромбічних, при основі списоподібно-подовжених, більш-менш зубчастих. Плоди на ніжках, які мають однакову з ними довжину. Насіння диморфне: чорне 1-2 мм в діаметрі і коричневе 2-З мм в діаметрі. Цвіте з липня по вересень.

Число хромосом: 2n = 36.

Поширення

Природний ареал

• Африка
  • Північна Африка: Алжир; Єгипет; Марокко; Туніс
• Азія
  • Західна Азія: Афганістан; Кіпр; Іран; Ліван; Сирія; Туреччина
  • Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя, Дагестан
  • Сибір: Алтайський край, Східний Сибір, Західний Сибір
  • Середня Азія: Казахстан (рідкісний); Узбекистан
  • Китай: Синьцзян
• Європа
  • Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство
  • Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія
  • Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російська Федерація — Європейська частина; Україна (вкл. Крим)
  • Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція (вкл. Крит); Італія вкл. Сардинія, Сицилія; Північна Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія
  • Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія (вкл. Балеарські острови)

Інтродукція

• Африка
  • Макаронезія: Португалія — Азорські острови
  • Південна Африка: Південна Африка
• Австралія
  • Нова Зеландія
• Північна Америка
• Канада
• США
• Південна Америка
  • Аргентина — Буенос-Айрес, Санта-Фе; Чилі; Уругвай

Екологія

Росте на багатих мінеральними солями місцях: уздовж доріг, на берегах річок, а також як бур'ян в городах, посівах, на луках, в садах, на полях.

Застосування

Вирощують як овочеву культуру.

Хімічні властивості розлогої лутиги не вивчено.

У народній медицині лутигу розлогу застосовують як зміцнювальний засіб при геморої й подагрі, а при сухому й хронічному кашлі — як відхаркувальний засіб. Її використовують і при гінекологічних захворюваннях, при болях, мізерних менструаціях і при пологах (для полегшення виходу дитячого місця). В усіх перелічених випадках препарати з цієї рослини вживають усередину.

Зовнішньо застосовують свіже листя з лутиги розлогої при ранах.

Спосіб застосування: Відвар: 20,0-200,0; по одній склянці три рази на день.

Див. також

• Список видів роду Лутига

Література

• Комаров В. Л. та ін. Флора СРСР, Т. 1-30 — М.—Л.: вид-во АН СРСР, 1934–1964 (рос.)
• Ломоносова М. Н., Большаков Н. М., Красноборов И. М., Кашина Л. И., Турицина Н. Н., Гельтман Д. В., Шемберг М. П. Флора Сибири (в 14 томах). Том 5. Salicaceae — Amaranthaceae. Под ред. д-ра биол.наук, проф. Кроасноборова И. М., д-ра биол. наук Малышева Л. И. — Новосибирск, Наука. Сиб. отделение, 1992. — 312 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)
• Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). (швед.)
• Allan, H. H. B. et al. 1961-. Flora of New Zealand. (англ.)
• Black, J. M. 1943–1957. Flora of Southern Australia, ed. 2. (англ.)
• Botanical Society of the British Isles. BSBI taxon database (on-line resource). (англ.)
• CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. 1974. The CIBA-GEIGY Weed Tables. (англ.)
• Cabrera, A. L. & E. M. Zardini. 1978. Manual de la flora de los alrededores de Buenos Aires. (ісп.)
• Cabrera, A. L., ed. 1965–1970. Flora de la provincia de Buenos Aires. (ісп.)
• Cooper, M. R. & A. W. Johnson. 1998. Poisonous plants and fungi in Britain: animal and human poisoning. (англ.)
• Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. (англ.)
• Duncan, W. H. & J. T. Kartesz. 1981. Vascular flora of Georgia: an annotated checklist. (англ.)
• Erhardt, W. et al. 2008. Der große Zander: Enzyklopädie der Pflanzennamen. (нім.)
• Eriksson, O. et al. 1979. Flora of Macaronesia: checklist of vascular plants, ed. 2. (англ.)
• Euro+Med Editorial Committee. Euro+Med Plantbase: the information resource for Euro-Mediterranean plant diversity (on-line resource). (англ.)
• FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. (англ.)
• Germishuizen, G. & N. L. Meyer, eds. 2003. Plants of southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14. (англ.)
• Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1963. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada. (англ.)
• Greuter, W. et al., eds. 1984-. Med-Checklist. (англ.)
• Harrington, H. 1954. Manual of the plants of Colorado. (англ.)
• Hitchcock, C. L. et al. 1955–1969. Vascular plants of the Pacific Northwest. (англ.)
• Instituto de Botánica Darwinion. 2008. Flora del Conosur. Catálogo de las plantas vasculares. (ісп.)
• Integrated Botanical Information System (IBIS). Australian plant common name database (on-line resource). (англ.)
• Jalas, J. & J. Suominen. 1972-. Atlas florae europaeae. (англ.)
• Kearney, T. H. & R. H. Peebles. 1969. Arizona flora, ed. 2. (англ.)
• Navas-Bustamante, L. E. 1973–1979. Flora de la cuenca de Santiago de Chile. (ісп.)
• Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (англ.)
• Quézel, P. & S. Santa. 1962–1963. Nouvelle flore de l'Algerie. (фр.)
• Radford, A. E. et al. 1964. Manual of the vascular flora of the Carolinas. (англ.)
• Rechinger, K. H., ed. 1963-. Flora iranica. (англ.)
• Steyermark, J. A. 1977. Flora of Missouri. (англ.)
• Sukhorukov, A. P. 2006. Zur Systematik und Chorologie der in Russland und benachbarten Staaten (in den Grenzen der ehemaligen UdSSR) vorkommenden Atriplex-Arten (Chenopodiaceae).Ann. Naturhist. Mus. Wien 108B:342-344. (нім.)
• Täckholm, V. 1974. Students' flora of Egypt, ed. 2. (англ.)
• Terrell, E. E. et al. 1986. Agric. Handb. no. 505. (англ.)
• Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. (англ.)
• Tutin, T. G. et al., eds. 1993. Flora europaea, second edition. (англ.)
• Welsh, S. L. & G. Moore. 1973. Utah Plants. (англ.)
• Willis, J. H. 1970–1972. A handbook to plants in Victoria. (англ.)
• Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition). (англ.)

Джерела

• Лутига розлога. Лікуюча природа. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19.10.2014.
• Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азійської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 19.10.2014.
• Лебеда раскидистая — Atriplex patula L. [Лутига розлога — Atriplex patula L.]. Евроазиатская Ассоциация молодежных экологических объединений «Экосистема» (Ассоциация «Экосистема») ((рос.)) . Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 19.10.2014.
• Atriplex patula Linnaeus, Sp. Pl. 2: 1053. 1753. 草地滨藜 cao di bin li (Description from Flora of China) [Atriplex patula Linnaeus, Sp. Pl. 2: 1053. 1753. 草地滨藜 cao di bin li (Опис від Флора Китаю)]. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24.10.2014.
• Peter Mižík. Atriplex patula L. – lebeda rozkladitá / loboda konáristá. Botany.cz ((англ.) та (чеськ.)) . Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 19.10.2014.

Посилання

• Лутига розлога // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 252. — ISBN 5-88500-055-7.
• http://www.tropicos.org/Name/7200006 [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Atriplex patula L. на сайті «Плантариум» [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)