Стоколос неплідний
| Стоколос неплідний | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Стоколос (Bromus) |
| Вид: | Стоколос неплідний (B. sterilis)
|
| Біноміальна назва | |
| Bromus sterilis | |
| Синоніми | |
|
Anisantha sterilis (L.) Nevski | |
Стоколос неплідний[1], стоколоса пустарка[1], анізанта неплідна як Anisantha sterilis[2] (Bromus sterilis) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі, Західній і центральній Азії, Північній Африці.
Опис[ред. | ред. код]
Однорічна трав'яниста рослина 50–100 см. Стебла прості або слабо пучкові, прямостійні або гнучко висхідні, ≈ 5 мм в діаметрі, оголені. Листові піхви запушені; листові пластинки м'які, 5–20 см × 4–10 мм, запушені; язичок 2–4 мм. Волоть нещільна, відкрита, 10–20 × 7–12 см, похила, гілки розлогі, до 10 см, кожна несе 1–3 похилих колосків. Нижня квіткова луска вузько-ланцетна, тонко-загострена, 18–22 мм завдовжки, з остюком 22–30 мм довжиною. Волоть з грубими, горизонтально відігнутими гілочками. 2n = 14[2][3].
Поширення[ред. | ред. код]
Поширений у Європі, західній і центральній Азії, Північній Африці; інтродукований у Канаді, США, Чилі, на Гаваях, в Австралії й Новій Зеландії[4][5].
В Україні вид зростає на засмічених місцях — в більшості районів Криму звичайний; у Степу зрідка; поодинокі місця зростання в західній частині України (Львівська, Тернопільська, Закарпатська області)[2].
Галерея[ред. | ред. код]
-
стебло з листовою піхвою й лігулою -
суцвіття -
колосок -
ілюстрація (праворуч)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bromus sterilis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 442. (рос.)(укр.)
- ↑ Flora of China. Процитовано 25.02.2019. (англ.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 25.02.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 25.02.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|