Осока похилена
| Осока похилена | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Осокові (Cyperaceae) |
| Рід: | Осока (Carex) |
| Вид: | Осока похилена (C. demissa)
|
| Біноміальна назва | |
| Carex demissa | |
| Синоніми | |
|
Carex oederi subsp. oedocarpa Andersson | |
Осока похилена[1] (Carex demissa) — багаторічна трав'яниста рослина родини осокові (Cyperaceae), поширена в західній і центральній Європі, північно-західній Африці й південній Ґренландії. Етимологія: лат. demissus — «невисокий, підвішений»[2].
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна трав'яниста рослина, яка утворює невеликі, міцні скупчення. Має гладкі тупо-трикутні стебла 10–30(45) см завдовжки. Стебла, як правило, такої ж довжини або трохи довші, ніж листя. Листки 2–4(9) мм завширшки, яскраво-зелені, трохи жорсткі; нижня частина листків має солом'яний відтінок; лігули до 2.5 мм. Суцвіття розподіляється на стовбурі упродовж 3–20 см. Суцвіття жовто-зелені, мають, як правило, кінцевий коротко-ніжковий чоловічий колосок 10–20 мм завдовжки і 2–3 жіночих колоска. Жіночі колоски 7–15 мм завдовжки й 6–8 мм ушир. Однодомна: найвищий колосок майже завжди містить тільки чоловічі квітки, а нижче розміщені колоски містять майже завжди тільки жіночі квітки. Приквітки суцвіття листоподібні. Сім'янки 1.1–1.5 × 0.9–1.2 мм. 2n = 70. Період цвітіння головним чином відбувається в травні–липні. Подібна зовнішнім виглядом до Carex viridula й Carex flava.
Поширення[ред. | ред. код]
Північна Америка: пд. Ґренландія; Північна Африка: Марокко, Азорські острови, Канарські острови, Мадейра; Європа: Австрія, Ліхтенштейн, Бельгія, Люксембург, Велика Британія, Естонія, Латвія, Литва, Чехія, Данія, Фарерські острови, Фінляндія, Франція, Німеччина, Ірландія, Швейцарія, Нідерланди, Іспанія, Ісландія, Італія, колишня Югославія, Португалія, Норвегія, Польща, Словаччина, Швеція. Натуралізований у сх.-пн. частині Північної Америки, Новій Зеландії й Тасманії. Населяє болотисті місця, вологу тундру, вологі луки, мілководдя по берегах, альпійські луки; на висотах 0–3000 м. Зростає на кислих, вапняних і нейтральних субстратах.
Входить до переліку видів, що потребують охорони в межах Львівської області[3].
Галерея[ред. | ред. код]
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Carex demissa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
Джерела[ред. | ред. код]
- The Global Biodiversity Information Facility (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
- Panarctic Flora (англ.)
- eMonocot 1.0.5 (англ.)
- Flora Vascular (ісп.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|