Чаполоч південна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Hierochloë australis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чаполоч південна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Рід: Чаполоч (Hierochloe)
Вид:
H. australis
Біноміальна назва
Hierochloe australis
Синоніми

Anthoxanthum australe (Schrad.) Veldkamp

Чаполоч південна[1][2][3] (Hierochloë australis) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у центральній Європі.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина, росте пучками. Кореневища короткі. Стебла довжиною 30–60 см. Лігула 1.5–4 мм завдовжки; тупа або гостра. Листові пластини ароматичні, шириною 2–7 мм; поверхні оголені або волосисті; поля шорсткі. Суцвіття — відкрита пірамідальна волоть, 3.5–7 см завдовжки; містить 20–35 родючих колосків. Колоски поодинокі. Родючі колоски мають стебельця. Пиляки 2 (двостатеві) або 3 (чоловічі); 1.3–2.6 мм завдовжки[4].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у центральній Європі (Австрія, Литва, Латвія, Естонія, Білорусь, Болгарія, Чехія, Словаччина, Фінляндія, Німеччина, Угорщина, Італія, Польща, Румунія, Молдова, Україна, Хорватія, Словенія, Македонія)[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hierochloë australis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Рішення Рівненської обласної ради 7 скликання «Про затвердження Переліку регіонально рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин на території Рівненської області та Положення до нього». Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 02.03.2019.
  3. Перечень на сегодня известных видов высших растений ЧЗО // Отчет Чернобыльского центра по проекту ЮНЕП-ГЭФ за 2017 г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2020. Процитовано 02.03.2019.
  4. а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 02.03.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 02.03.2019. (англ.)