Квасениця пряма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Oxalis stricta)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Квасениця пряма
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Квасеницецвіті (Oxalidales)
Родина: Квасеницеві (Oxalidaceae)
Рід: Квасениця (Oxalis)
Вид:
Квасениця пряма (O. stricta)
Біноміальна назва
Oxalis stricta
L., 1753

Квасениця пряма[1], ксантоксаліс Діллена як Xanthoxalis dillenii[2] (Oxalis stricta) — вид рослин з родини квасеницевих (Oxalidaceae), поширений у США, Канаді, Мексиці, Японії.

Опис[ред. | ред. код]

квітка

Однорічна та дворічна рослина заввишки 5–30 м. Стебло висхідне, густо запушене притиснутими, виключно простими, однаковими, спрямованими вгору волосками. Листки зелені, майже супротивні або в пучках. Суцвіття 2–3(4)-квіткові, 12–24 мм завдовжки. Квітки блідо-жовті, приквітки 2–4 мм завдовжки[2]. Трави однорічні або короткоживучі багаторічні, присутні кореневища, столони відсутні, цибулини відсутні. Коробочки циліндричні, різко звужуються до верхівки, 8–15 мм. Насіння буре, поперечні хребти рідко білі. 2n = 18, 24[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у США, Канаді, Мексиці, Японії; натуралізований у деяких країнах Європи та Азії[4][5][6].

В Україні вид зростає у парках, на клумбах, берегових пісках, у заплавних лісах — у Лісостепу, зрідка[2].

Практичне використання[ред. | ред. код]

Їстівна рослина. Використовується в салатах та лимонадах.[7]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Oxalis stricta // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 220.
  3. Flora of North America. Архів оригіналу за 4 Жовтня 2020. Процитовано 06.09.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 6 Вересня 2019. Процитовано 06.09.2019. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 06.09.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 8 Серпня 2020. Процитовано 06.09.2019. (англ.)
  7. Олексій Коваленко Рослини-прибульці — Київ, Віхола, 2021 — С. 174