Лазиська (Замойський повіт)
Село
Координати 50°49′00″ пн. ш. 23°23′00″ сх. д. / 50.8167° пн. ш. 23.3833° сх. д.
|
Лазиська[2] (або Лазище[2], пол. Łaziska) — село в Польщі, у гміні Скербешів Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 311 осіб (2011[1]).
Село згадується в 1394 р. як приватна шляхетська власність[3].
За даними митрополита Іларіона (Огієнка), 1436 року вперше згадується православна церква в Лазищі[2]. Наступна згадка про місцеву церкву, за Іваном Крип'якевичем, датується 1578 роком[2].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[4].
Після заборони царем греко-католицької церкви в 1875 р.частина вірян перейшла на латинський обряд і спольщилася. У 1919 р. церква відібрана польською владою під костел. За польським переписом 1921 р. в селі було 137 православних, 169 римокатоликів і 11 юдеїв. У 1940 р. церква була передана Українській автокефальній православній церкві[3].
У 1930 році господар Іван Солдачук балотувався на виборах до Сейму від Українського Виборчого Блоку #11, від села Лазиська.
За німецької окупації у селі діяла українська школа[5].
В листопаді 1942 р. владою Генеральної губернії були депортовані 184 українці[3].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 145 | 28 | 95 | 22 |
Жінки | 166 | 34 | 87 | 45 |
Разом | 311 | 62 | 182 | 67 |
- Владислав Крук (1931—1996) — польський державний діяч, дипломат.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лазиська (Замойський повіт)
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в г Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 143.
- ↑ а б в Богдан Гук. Łaziska
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369. (рос. дореф.)
- ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 417.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.