Єфимович Олег Володимирович
Олег Єфимович  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Єфимович Олег |
| Прізвисько | Доктор |
| Громадянство |  Україна |
| Народився | 4 березня 1981 (43 роки) Докучаєвськ Україна |
| Проживання | Донецьк Україна |
| Вагова категорія | Напівлегка вага (англ. Featherweight) |
| Стійка | Правша |
| Зріст | 165 см |
| Стиль | ортодокс |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 3 грудня 2005 |
| Останній бій | 4 листопада 2017 |
| Пояс | EBU |
| Боїв | 33 |
| Перемог | 29 |
| Перемог нокаутом | 16 |
| Поразок | 3 |
| Нічиїх | 1 |
| Не відбулося | 0 |
Олег Єфимович (нар. 4 березня 1981) — український боксер, чемпіон Європи за версією EBU у напівлегкій вазі (2008 — 2010, 2016 — 2017).
Олег Єфимович входив до складу збірної України на початку 2000-х років.
На чемпіонаті Європи з боксу 2002 програв у чвертьфіналі росіянину Раїмкулю Малахбекову, який і став чемпіоном.
На чемпіонаті світу з боксу 2003 програв у чвертьфіналі Віталію Тайберту (Німеччина).
На чемпіонаті Європи з боксу 2004 програв у 1/8 фіналу Хедафі Джелхір (Франція).
Єфимович підписав контракт з компанією Union Boxing Promotion і провів перший профібій 3 грудня 2005 року.
21 серпня 2007 року завоював титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBO.
8 липня 2008 року у Донецьку став чемпіоном Європи, перемігши іспанця Серхіо Бланко одностайним рішенням суддів (108—119, 110—118 і 109—119) в поєдинку за вакантний титул EBU в напівлегкій вазі.
Провів чотири вдалих захиста титулу.
30 серпня 2010 року втратив титул чемпіона, програвши за очками Соф'яну Такушт (Франція).[1]
14 січня 2011 року виграв титул інтерконтинентального чемпіона за версією WBA.
5 грудня 2015 року, перемігши іспанця Руді Енкарнасьона, Єфимович завоював вакантний титул чемпіона Європи за версією EBU.[2]
4 листопада 2017 року в Монте-Карло, Монако відбувся бій між Олегом Єфимовичем і екс-чемпіоном світу британцем Скоттом Квіггом за статус обов'язкового претендента на пояс чемпіона світу за версією WBA. Єфимович підійшов до цього бою, маючи безпрограшну серію з 12 поєдинків, але Квігг виявився занадто сильним для українця, і бій пройшов за його переваги. В п'ятому раунді Єфимович отримав розсічення. Після чергової серії ударів Квігга в середині шостого раунду розсічення погіршилося, і рефері зупинив бій, зафіксувавши поразку Олега.[3]
Боєм з Квіггом Єфимович завершив виступи, зайнявшись тренерською діяльністю.[4]
- ↑ Олег Ефимович проиграл титул чемпиона Европы Софиане Такушту. www.championat.com (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ Ефимович вернул себе титул чемпиона Европы. ВИДЕО боя с Энкарнасьоном. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ Скотт Куигг победил Олега Ефимовича. Как это было. XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ Ефимович: «Думаю, что уже не вернусь в ринг». XSPORT.ua (рос.). Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- Єфимович Олег Володимирович(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
|
|
Це незавершена стаття про українського боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |