Ібіса

Ібіса
кат. Eivissa
Затока Кала Молі на Ібіці
Карта Ейвісса на мапі каталанських країн
Ейвісса на мапі каталанських країн
Географія
38.98° пн. ш. 1.43° сх. д. / 38.98; 1.43
Акваторія	Середземне море
Група островів	Пітіузькі острови
Площа	571,6  км²
Найвища точка	475 м
Країна
Ibiza flag.svg  Іспанія
Регіон	Балеарські острови
Адм. одиниця	Балеарські острови
Населення	132 637 (2010)
Ібіса Ібіса (Іспанія)
Ібіса у Вікісховищі

Ібі́са (ісп. Ibiza, МФА: [iˈβiθa]), або Ейві́сса (кат. Eivissa, МФА: [əjˈvisə])) — острів, що знаходиться в Середземному морі та входить до складу Автономної області Балеарські острови, Іспанія (каталанські країни).

Географія

Знаходиться на 75 км східніше від Піренейського півострова, навпроти міста Денії, за 140 км на південний захід від острова Майорки, північніше острова Форментери. Столиця острова — місто Ібіса. Два найважливіших населених пункти крім столиці — Сант-Антоні та Санта-Аулалія-дал-Ріу.

Івіса разом з островом Форментера утворює Пітіузькі острови, займає площу 571,04 км² і по ній тече лише одна річка, що сохне через надмірне використання водних ресурсів острова.

Населення острова становить 111 107 осіб, щільність населення — 193,22 осіб/км² за даними Національного Інституту Статистики Іспанії у 2005 році. Найдовша дорога має довжину 42 км.

Історія

На Івісі є багато археологічних пам'яток. Археологами було знайдено рештки фінікійської цивілізації, судячи з яких тут був розташований великий торговельний центр. Через острів проходив морський шлях з заходу на схід. Приблизно у VIII ст. до н. е. починає заселятися територія сучасного міста Ейвісса. У давні часи порт був набагато більшим за теперішній. Протягом тривалого часу острів був об'єктом завоювань: ним володіли хананеяни, асирійці, карфагеняни. У 146 р. до н. е. місто Івіса було зруйноване римлянами.

В античності на острові вироблялися хутро, вина, сіль.

Після завоювання острова арабами було засноване місто, що зараз є столицею острова. Стара частина міста отримує назву Дал-Біла (високе місто).

Хайме І Арагонський дозволив реконкісту Пітіузьких островів таррагонському архиєпископові Ґільє́му да Мунґрі́ (кат. Guillem de Montgrí), який об'єднався з русільйонським графом Нуно́ Са́нсом (кат. Nunó Sanç) і принцом Педру Португальським (порт. Pedro de Portugal). Християнські загони завоювали фортецю Ейвісса 8 серпня 1235 року. Івіса була приєднана до щойно утвореного Майорканського королівства, що перебувало під владою Арагонської Корони. З цього часу на острові селяться християни-каталонці, а мусульманське населення поступово зменшується.

Див. також

• Café del Mar

Посилання

• Соціолінгвістична ситуація на Балеарських о-вах (вкл. Івісу), знання каталанської мови^{[недоступне посилання з червня 2019]} (кат.)