Перейти до вмісту

Присяжнюк Ігор Васильович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ігор Васильович Присяжнюк)
Ігор Васильович Присяжнюк
Загальна інформація
Громадянство Україна
Народження11 січня 1977(1977-01-11)
Вінниця[1]
Смерть7 серпня 2014(2014-08-07)
Єсаулівка, Луганська область, Україна
ПохованняКладовище Підлісне
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортувеслування
Спортивне званняМайстер спорту України
Нац. збірнаУкраїна Україна
Статус професіоналачемпіон України
Нагороди
орден «За мужність» III ступеня
Майстер спорту України
Майстер спорту України
 Старший прапорщик
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Присяжнюк.

І́гор Васи́льович Присяжню́к (11 січня 1977[1] — 7 серпня 2014, Луганська область, Україна) — український каноїст, багаторазовий чемпіон України з веслування (на 1000 і 5000 метрів), майстер спорту з веслування на байдарках і каное, учасник національної збірної України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився Ігор Присяжнюк у Вінниці. Виховали його батьки Василь Петрович та Людмила Федорівна Присяжнюки. Має старшого брата Присяжнюка Володимира.

У 1995 році Ігор пішов на строкову службу до Прикордонних військ України, а по її закінченні стає військовослужбовцем контрактної служби Одеської окремої авіаційної ескадрильї, прийнявши посаду техніка взводу. На новому місці активно зайнявся веслуванням.

У 2013 році разом з родиною повертається з Одеси до рідного міста, служить у відділі прикордонної служби «Вінниця» на посаді техніка секції зв'язку.

Заступник начальника ВПС «Вінниця» капітан Олена Іванівна Воротнюк про Ігоря Присяжнюка: «Ігор одразу ж привернув увагу своєю інтелігентністю, вихованістю, доброзичливістю. Він був наділений якимось особливим шармом… Умів спілкуватися з людьми, ніколи не дозволяв собі когось образити. За все, до чого не брався, ставився відповідально».

Дружина — Присяжнюк Алла Володимирівна, теж спортсменка з веслування на байдарках і каное. Родина виховувала сина Максима 2010 року народження.

Участь в АТО

[ред. | ред. код]

У зоні АТО на Донбасі Ігор Присяжнюк служив у прикордонній службі. На той час мав звання старший прапорщик. Колеги по службі: «Ігор Присяжнюк був щирим патріотом, дуже вболівав за долю України. В зону бойових дій поїхав разом з іншими товаришами по службі, не шукаючи різних приводів та відмовок. Він був гідною людиною у всьому…».

Загинув 7 серпня 2014 року під час організованого прориву з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної героїчної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами з боку терористів і з боку Росії. Українські герої з боями вийшли в район Савур-Могили та Амвросіївки. Прорив тривав три доби.[2] Загін Ігора обороняв пункт пропуску Довжанський. Під час виходу з оточення між 9 та 10 годинами по колоні було відкрито шквальний вогонь із РСЗВ «Град» з території Росії. Ігор їхав в автомобілі УАЗ, поряд з яким розірвався снаряд, машина спалахнула і вибухнула. Один прикордонник-водій, який вижив, бачив, що Ігор так і лишився у палаючій машині.[3] Перебував у списку зниклих.

Тоді ж загинули солдати Кумановський Віктор Анатолійович й Віталій Птіцин. Разом були тимчасово поховані в братській могилі в полі біля села Єсаулівка місцевим священиком, який повідомив згодом українську владу про поховання. 23 листопада 2014 поховання знайдене пошуковою групою «Чорний тюльпан», ексгумовано ще шістьох бійців, прикордонників й курсантів Оршанського навчального центру.

Після ідентифікації за результатами проведених експертиз похований 31 січня 2015 року на Алеї Слави Центрального кладовища Вінниці.[4][5]

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР ім. олімпійської чемпіонки Ю. Рябчинської у місті Вінниця.

Під час служби в Одесі, у вільний час Ігор Присяжнюк почав активно займатися веслування на каное. Незабаром його призначили тренером спортивної команди спорткомітету Держприкордонслужби, а згодом спортсменом-інструктором спортивної команди Південного регіонального управління ДПСУ.

За свою спортивну кар'єру Ігор досяг звання «Майстер спорту», виборов 8 медалей.

У 2012 році виступав на чемпіонаті світу з веслувального марафону в Римі (Італія).

У 2013 році Ігор Присяжнюк брав участь у Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту в Кале (Колумбія).

Нагороди

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (9.4.2015, посмертно)[6].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 10 листопада 2016 на території Могилів-Подільського прикордонного загону урочисто відкрили меморіальний комплекс на честь прикордонників, які загинули на Донбасі у боях з сепаратистами і російськими найманцями[7].
  • У грудні 2016 року у Вінниці з'явилась вулиця Ігоря Присяжнюка[8].

Дивіться також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Втрата у веслувальній родині. Федерація каное України. Процитовано 9 серпня 2014.
  2. ↑ При выходе из «должанского котла» погибли пять одесских пограничников // «Думская», 7 серпня 2014(рос.)
  3. ↑ У зоні АТО загинув чемпіон України з веслування
    Прориваючись з оточення, загинув відомий вінницький веслувальник, прикордонник Ігор Присяжнюк // «33-й канал», 14 серпня 2014 [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  4. ↑ У Вінниці ховатимуть Ігоря Присяжнюка, який загинув в АТО ще в серпні // ВінницяОК, 28 січня 2015. Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 27 грудня 2016.
  5. ↑ Державна прикордонна служба України. Присяжнюк Ігор Васильович
  6. ↑ Указ Президента України від 9 квітня 2015 року року № 213/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. ↑ Над Дністром встановили триметровий хрест — у пам'ять про загиблих прикордонників
  8. ↑ У Вінниці новостворені вулиці названі на честь загиблих в АТО вінничан. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Спортсмен Це незавершена стаття про спортсмена.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Присяжнюк_Ігор_Васильович&oldid=40077141