Перейти до вмісту

Целовальніков Ігор Васильович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ігор Васильович Целовальніков)
Ігор Целовальніков
Ігор Васильович Целовальніков
Загальна інформація
Громадянство СРСР
Народження2 січня 1944(1944-01-02)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Смерть17 березня 1986(1986-03-17)
Київ, Україна
Зріст174 см[1]
Вага75 кг[1]
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Спорт
КраїнаСРСР СРСР
Вид спортувелоспорт
Спортивне званняЗаслужений майстер спорту СРСР
Нац. збірнаСРСР
ТренериМикола Колумбет
Нагороди
орден «Знак Пошани»
заслужений майстер спорту СРСР

орден «Знак Пошани», Заслужений майстер спорту СРСР

Спортивні медалі
Представник СРСР СРСР
Велоспорт
Олімпійські ігри
Золото 1972 Мюнхен Тандем, 2000 метрів

І́гор Васи́льович Целова́льніков (2 січня 1944, Єреван, Вірменська РСР, СРСР – 17 березня 1986, Харків, Українська РСР, СРСР) — український велосипедист, олімпійський чемпіон.

Тренувався у Харкові, тренер — Колумбет Микола Федорович. Закінчив Харківський університет.

Золоту олімпійську медаль він виграв на мюнхенській Олімпіаді у парі з Володимиром Семенцем в тандемі на дистанції 2 000 метрів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Харківський університет (зараз Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) за спеціальністю «економіст» в 1969 році. З 1969 по 1972 рік служив у Радянській Армії, після 1977 року працював викладачем Харківського військового училища ракетних військ.

Учасник Олімпійських ігор 1968 року в Мехіко, зайняв пʼяте місце у спринті-тандемі на 2000 метрів.

У книзі "Сам себе катаю" Віктора Маслова є згадки про перемогу Ігора Целовальнікова на Олімпійських іграх 1972 року в Мюнхені[2]:

Друге олімпійське "золото" привезли до нашої країни з Мюнхена 1972 року киянин Володимир Семенець і харків'янин Ігор Целовальников, вигравши гонку на тандемі. Ця перемога знаменна ще тим, що стала першим тріумфом радянських гонщиків на треку.
Перемозі В. Семенця та І. Целовальникова в гонці на тандемах, мабуть, судилося бути завершальною. Річ у тім, що Міжнародна спілка велосипедистів ухвалила рішення зняти тандем з програми Олімпійських ігор після 1972 року.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На фасаді «Велоцентру» 3 червня 2021 року була відкрита меморіальну дошку олімпійському чемпіону Ігорю Целовальнікову.

Створення дошки ініціювали відділення Національного олімпійського комітету в Харківській області на чолі з його головою Віктором Христоєвим за підтримки Харківської облдержадміністрації, міської ради та Федерації велосипедистів Харківської області. Автором став Заслужений скульптор України Олександр Рідний.

Відкриття меморіальної дошки легендарному спортсмену проходило в Всесвітній день велосипеду, який відзначається згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН з 2018 року.

На відкритті були присутні дружина та син Ігоря Целовальнікова, ветерани харківського спорту, а також представники НОК України, обласної і міської влади Харкова.

Син Ігоря Васильовича Олександр подякував керівництву області та міста, а також Національному олімпійському комітету за те, що пам’ятають тих, хто прославляв Харківщину в минулому. [3]

Посилання

[ред. | ред. код]

Олімпійське досьє

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Olympedia — 2006.
  2. ↑ Віктор, Маслов (1990). Сам себе катаю. Веселка.
  3. ↑ У Харкові увічнили пам'ять легендарного велогонщика. Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 4 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Целовальніков_Ігор_Васильович&oldid=43476683