Перейти до вмісту

Калиниченко Ігор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ігор Калиниченко)
Ігор Калиниченко
Народився1 січня 1983(1983-01-01) (41 рік)
м. Запоріжжя
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанняУкраїна Україна, Івано-Франківськ
Діяльністьпоет
Відомий завдякимитець, автор сайту «Золотий фонд української естради», поет
Alma materЗапорізький національний університет

Ігор Олександрович Калиниченко (народився 1 січня 1983(19830101) у місті Запоріжжі) — український колекціонер і популяризатор ретро-музики, керівник проекту «Золотий фонд української естради», поет.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї робітників заводу «Мотор Січ». До 19-ти років кожне літо жив у Лідії Горпинич, бабусі по матері, у селі Любицьке Новомиколаївського району Запорізької області, що мало вплив на його творчість та розвиток особистості.

З 1990 по 2000 навчався у загальноосвітній школі № 60 м. Запоріжжя.

У 2000 вступив на історичний факультет Запорізького національного університету, який закінчив 2005 з освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» і спеціалізацією «Новітня історія України».

Протягом 10 років змінив кілька професій, зокрема працював страховиком, продавцем, комірником, охоронцем, експедитором і навіть робив надгробні пам'ятники.

У 2014 році за сімейними обставинами переїхав до Івано-Франківська.

Золотий фонд української естради

[ред. | ред. код]

У 2011 Ігор Калиниченко заснував проект «Золотий фонд української естради», в рамках якого проводяться:[1][2]

  • збір, систематизація і реставрація записів, а також фото-відео матеріалу;
  • збір інформації про співаків, композиторів, поетів-піснярів, музикантів і про музичні гурти XX століття;
  • наукові дослідження з історії української естради 1930-1990-х;
  • популяризація української пісенної спадщини.

Інтернет-частина проекту включає:[3]

У 2014 році Ігор Калиниченко заснував сайт «Music Ocean» [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.], на якому періодично розміщує інформацію про платівки естрадних ансамблів СРСР і гуртів української діаспори.

Пише вірші з 1996 року. Є чи не єдиним молодим поетом Запорізького краю, у творчості якого переважає сільська тематика. Головний ліричний герой його віршів — людина, яка приїхала з великого індустріального міста до глухого села і насолоджується красою і величчю природи, відпочиває від міської суєти, але водночас бачить всю трагедію незворотнього процесу вимирання південноукраїнських сіл. У творчості Ігоря Калиниченка також присутні патріотичні мотиви і любовна лірика.

У 2008 році у видавництві запорізької «Просвіти» вийшла його перша збірка «Зоряна дорога», до якої увійшли поезії періоду 19982008 рр.

У 2015 році розпочав підготовку другої збірки «Вино з диких яблук», яка поки що буде доступною лише в електронному варіанті.

Друкувався у запорізьких та київських виданнях, зокрема в альманахах «Вілаг почуттів», «Яблуко спокуси», «Слава нації! Смерть ворогам!», «Зачаруй мене тремом кохання», «Махаон», у газеті «Верже» та в журналі «Хортиця», в Інтернеті: сайти «Поетичні майстерні» [Архівовано 25 вересня 2015 у Wayback Machine.], «Севама», «Гоголівська академія», «Хата-читальня» та інші.

Був членом Запорізького обласного літературного об'єднання, тривалий час відвідував літературний клуб «99» при Запорізькому національному університеті.[4]

Частина віршів покладена на музику. На слова Ігоря Калиниченка писали пісні запорізький композитор Валерій Томченко, співачка з Сімферополя Яна Моісеєва (пісня «Моя Україна»), дніпропетровський композитор Володимир Ярцев («Квітка-Євгенія»), американський композитор українського походження Гамма Скупинський («Чарівні мальви»), канадська композиторка Наталія Колач-Кулинич («Згадай мене»).

Ігор веде персональну поетичну сторінку Ігор Калиниченко [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ігор КАЛИНИЧЕНКО: "МУЗИЧНУ КУЛЬТУРУ, ЯК І ФІЗИЧНУ, МОЖНА І ТРЕБА ПРОПАГУВАТИ".
  2. Стара українська естрада – це те, чим Україна буде виправдовувати своє існування перед Богом: Ювілей унікального проекту. Архів оригіналу за 6 квітня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
  3. Золотий фонд української естради: інформація. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
  4. Письменницький портал Пилипа Юрика.

Посилання

[ред. | ред. код]