Кривицький Ігор Олександрович
| Ігор Олександрович Кривицький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 7 вересня 1935 |
| Помер | 20 травня 2008 (72 роки) Харків |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | зоолог  |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Галузь | орнітологія |
| Заклад | Харківський національний університет |
| Науковий ступінь | Кандидат біологічних наук |
| Науковий керівник | Ігор Долгушин |
| Відомі учні | Михайло Банік, Т. А. Атемасова, О. Брезгунова |
| Відомий завдяки: | орнітологічні дослідження |
Кривицький Ігор Олександрович (7 вересня 1935 — 20 травня 2008) — український орнітолог, кандидат біологічних наук, автор кількох монографій та упорядник низки збірників наукових праць, один з організаторів та найактивніших учасників наукової робочої мережі «Дослідження птахів басейну Сіверського Дінця».
Ігор Кривицький народився 7 вересня 1935 р. у м. Орша в Білорусі в сім'ї міського архітектора. Під час війни сім'я вимушена була евакуюватися на схід. У травні 1944 р. Ігор разом з матір'ю переїхав до Харкова, де пішов до школи. Вищу освіту отримав у Харківському державному університеті, де його викладачами були відомі зоологи О. С. Лисецький та І. Б. Волчанецький.
Після його завершення, у 1959 р., молодий (24 роки) науковець переїжджає на три роки до Казахстану, де він стає співробітником щойно утвореного Кургальджинського заповідника. У заповіднику працював науковим співробітником, а згодом став його директором. Однак у 1961 р. заповідник був реогранізований у заповідно-мисливське господарство.
У час перебування у Казахстані (1959—1962) юнак був учнем Ігоря Долгушина, заступника директора Інституту зоології АН Казахстану, лауреата Сталінської премії (III ступеня) у галузі сільського господарства (1951), найвідомішого дослідника птахів Казахстану.
1962 року, у віці 27 років, Ігор Кривицький знову повертається до Харкова. Працював в Харківському національному університеті імені Каразіна, в Інституті біології, в якому з 1998 р. очолював Групу з вивчення прикладних проблем екології тварин. Ця група діє й дотепер, і в ній працюють, зокрема, й учні Ігоря Олександровича — Михайло Банік, Ольга Брезгунова та ін.[1].
Один з головних інтересів дослідника — вивчення взаємовідносин птахів та людини, птахів та «культурного ландшафту» (Банік, 2010).
Найвідоміші й улюблені об'єкти досліджень — дрохва, чаплі, хижі птахи, жайворонок чорний.
Орнітологічна колекція Музею природи Харківського університету зберігає зібрані Ігорем Олександровичем зразки: 739 екземплярів 177 видів птахів (Девятко, 2010).
Ігор Олександрович був організатором низки конференцій та упорядником праць конференцій «Птахи басейну Сіверського Дінця», у тому числі:
- вип. 2 (Матеріали 2 конференції, Харків, 1994),
- вип. 3 (Матеріали 3 конференції, Харків 1996),
- вип. 4-5 (Матеріали 4-5 конференцій, Харків, 1998),
- вип. 8 (Матеріали 8-10 конференцій, Харків, 2003)
Один з ініціаторів «Міжнародного Фонду Дрохви» (2000) та організатор конференції «Міжнародна громадськість за збереження дрохви» (2001, спільно з Володимиром Свинаревим, який організував експериментальну ферму з розведення дрохфи).
- Кривицкий Игорь Александрович, Грамма Виктор Никитович, Друлева Ирина Владимировна, Горелова Любовь Николаевна, Рудик Александр Михайлович. Люби свою землю. Научно-популярный очерк о редких и исчезающих растениях Харьковской области, требующих охраны и биологического контроля. — Харьков : «Прапор», 1986. — 200 с. — 10 000 прим. (рос.)
- Орнітологи України (довідник) (Харків, 1999)
- Cettia cetti (Харків, 2000)[2] Кривицкий И. А. Cettia cetti: Птицы СССР. Славковые. Широкохвостка. Сверчки. Тонкоклювая камышевка. — Харьков, 2000. — С. 1-170.
Пам'яті Ігоря Олександровича було присвячено 16-ту[3] наукову конференцію циклу «Дослідження та охорона птахів басейну Сіверського Дінця» та 11-й випуск серії видань «Птахи басейну Сіверського Дінця» (Донецьк 2010; За ред. Леоніда Тараненка). Серед інших матеріалів цієї збірки варто відзначити пам'ятні статті його друга й відомого дослідника орнітофауни Казахстану Анатолія Ковшаря (Ковшарь, 2010) та його учня й відомого дослідника орнітофауни північно-східної України Михайла Баніка (Баник, 2010).
- ↑ Група прикладних проблем екології тварин НДІ біології ХНУ. Архів оригіналу за 25 листопада 2010. Процитовано 9 червня 2013.
- ↑ Назва книжки відповідає назві одного з птахів: Cettia cetti — це латинська назва очеретянки середземноморської, або солов'їної.
- ↑ На титульній сторінці видання матеріалів конференції помилково вказано «15» (15-ту проводив І. А. Кривицький).
- [Анонім]. Памяти Игоря Александровича Кривицкого (1935—2008) [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. — 2008. — № 7 (814). — С. 3-4.
- Баник М. В. Слово об учителе // Птицы бассейна Северского Донца / Под ред. Л. И. Тараненко. — Донецк: ДонНУ, 2010. — Вып. 11 (Мат. 15 науч. конф.). — С. 15-21.
- Девятко Т. Н. И. А. Кривицкий и орнитологическая коллекция Музея природы Харьковского национального университета // Птицы бассейна Северского Донца / Под ред. Л. И. Тараненко. — Донецк: ДонНУ, 2010. — Вып. 11 (Мат. 15 науч. конф.). — С. 22-23.
- Ковшарь А. Ф. Памяти друга (воспоминания об И. А. Кривицком) // Птицы бассейна Северского Донца / Под ред. Л. И. Тараненко. — Донецк, 2010. — Вып. 11. — С. 7-14.
- Птицы бассейна Северского Донца: Материалы 15 научной конф., посвященной памяти И. А. Кривицкого (16-18 октября 2009 г.) / Под ред. Л. И. Тараненко. — Донецк, 2010. — Вып. 11. — 275 с.
- Харченко Л. П., Надточий А. С., Чаплыгина А. Б. Игорь Александрович Кривицкий // Орнитологи Украины. Библиографический справочник / Авторы-составители: Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. — Харьков, 1999. — Вып. 1. — С. 251—257.
