Скрипко Ігор Сергійович
Скрипко Ігор Сергійович | |
---|---|
Ім'я при народженні | Скрипко Игорь Сергеевич |
Дата народження | 30 травня 1991 (33 роки) |
Місце народження | Сизрань, Самарська область, Росія |
Громадянство | ![]() |
Національність | росіянин |
Професія | актор |
IMDb | ID 6473034 |
І́гор Сергі́йович Скрипко́ (рос. Игорь Сергеевич Скрипко, нар. 30 травня 1991; Сизрань, Самарська область, РРФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно, артист театру «Біля Нікітських воріт»[1]. Популярність в Україні здобув завдяки українському серіалу «Останній москаль», в якому він зіграв головну роль (Валерія Петрука)[2].
Народися в Росії, в місті Сизрань в небагатій родині. Батько був начальником зварювальної лабораторії на нафтопереробному заводі, а мама — бухгалтером[3][1].
Ще з найменших років Ігор знав, що буде артистом. В дитинстві в нього була пристрасть до виступу перед людьми, бажання, щоб на нього дивилися і аплодували. «Я одягав різні костюми, завжди брав участь у самодіяльності в школі, займався в студії естрадного співу.», — розповідав в інтерв'ю Ігор Скрипко[3].
У 2013 році закінчив Російський університет театрального мистецтва (ГІТІС). Факультет: акторський, майстерня О. Бородіна (майстерня А. В. Бородіна)[4]. Згодом працює в Російському академічному молодіжному театрі (РАМТ). Пізніше стає актором театру «Біля Нікітських воріт». Але великої слави ці роботи йому не приносять[4]. В 2015 році Скрипко пройшов проби на головну роль серіалу «Останній москаль» в Москві. Дочекався, коли надішлють сценарій. Прочитав і він йому відразу сподобався. Потім актор приїхав до України і почалися зйомки[3]. Серіал отримав успіх серед української аудиторії, і актор здобув свою першу велику популярність[2].
Актор грав у «Театрі біля Нікітських воріт»:
- «Софія Петрівна», реж. А.Кац — Коля
- «Історія коня», реж. М.Розовського — Милий, він же Офіцер
- «Гамбрінус», реж. М.Розовського — Костя з Лузановки
- «Бідна Ліза», реж. М.Розовського — Ераст
- «Дорога Олена Сергіївна», реж. О.Агеева — Віт
- «Кандид або Оптимізм», реж. М.Розовського — Кандид
- «Ємеля», реж. С.Зельцер, Я.Зельцер — Ємеля
- «Анна Кареніна. Lecture», реж. М.Розовського — Вронський
- «Останній москаль 2. Судний день» (серіал, 2015)[5] Валерій Петрук
- «Під каблуком» (серіал, 2014)
- «Затримай дихання» (2014) короткометражний
- «Останній москаль» (серіал, 2014) Валерій Петрук
- «Папа в законі» (міні-серіал, 2013) Кирило
- «Пенелопа» (серіал, 2013) Олексій
- «Господиня великого міста» (міні-серіал, 2013) Студент
- ↑ а б Гейдор, Оксана (30 вересня 2024). Наречена з України, лист Ользі Сумській та дружба з Галиною Безрук. Як живе зараз "останній москаль" Ігор Скрипко. Обозреватель. Архів оригіналу за 30 вересня 2024. Процитовано 23 лютого 2025.
- ↑ а б "Останній москаль" Ігор Скрипко розповів, як до його ролі поставилися на батьківщині у Росії. ТСН. 28 вересня 2015. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 23 лютого 2025.
- ↑ а б в Останній москаль: Игорь Скрипко увез в Москву из Украины курячу котлету. tv.ua. Теленеделя. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- ↑ а б Игорь Скрипко - Биография (рос.). Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 30 січня 2016.
- ↑ Igor Skripko | Actor. IMDb (амер.). Процитовано 23 лютого 2025.