Ізмайловський лейб-гвардії полк
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Лейб-гвардії Ізмайловський полк | |
|---|---|
 Полковий нагрудний знак | |
| На службі | 1730—1918 |
| Країна | Росія |
| Чисельність | полк |
| У складі | 1-а гвардійська піхотна дивізія (Гвардійський корпус, Петербурзький ВО) |
| Гарнізон/Штаб | Петербург |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Лейб-гвардії Ізмайловський полк — піхотний полк Російської імператорської гвардії. З 1813 входив до складу 1-ї гвардійської піхотної дивізії.
По старшинству був третім піхотним полком російської гвардії і завдячує своє існування імператриці Анні Йоанівні.
Сформований у Москві 22 вересня 1730 року. Рядових було обрано з української ландміліції, а офіцери й унтер-офіцери з армійських полків Київської губернії. Полк заснований за часів постійних переворотів, за указом Ганни Йоанівни, мав стати своєрідною противагою «старій» імператорській гвардії, котра вирізнялася недоброзичливим ставленням до імператриці та її посібників[1].
Полковником і шефом нового гвардійського полку був призначений генерал-ад'ютант, обер-шталмейстер граф Карл Левенвольде; йому доручалось набрати офіцерів.
17 березня 1800 року полк названо лейб-гвардії Його Імператорської Високості Костянтина Павловича, а 28 травня того ж року — лейб-гвардії Його Імператорської Високості Миколи Павловича полком.
14 березня 1801 року йому повернено назву лейб-гвардії Ізмайловський.
Знаки розрізнення:
- Полковий прапор — георгіївський, з написом: «За відзнаку при ураженні та вигнанні неприятеля з меж Росії 1812 р.», з андріївською ювілейною стрічкою.
- Дві георгіївські труби, з написом: «За відзнаку, виявлену в битві під Кульмом, 17 серпня 1813 р.»
- Дві срібні труби, подаровані імператрицею Анною Йоанівною за взяття Очакова, 1737 року.
- Знаки на шапки з написом: «За Гірський Дубняк, 12 жовтня 1877 р.»
- 22.09.1730 — 30.04.1735 — генерал-ад'ютант, генерал-поручик граф фон Карл Густав Левенвольде
- 30.04.1735 — 17.10.1740 — імператриця Анна Йоанівна
- 10.11.1740 — 25.11.1741 — імператор Йоан Антонович
- 25.11.1741 — 25.12.1761 — імператриця Єлизавета Петрівна
- 25.12.1761 — 28.06.1762 — імператор Петро III
- 28.06.1762 — 06.11.1796 — імператриця Катерина II
- 07.11.1796 — 10.11.1796 — імператор Павло I
- 07.11.1796 — 28.05.1800 — великий князь цісаревич Костянтин Павлович
- 28.05.1800 — 18.02.1855 — великий князь Микола Павлович (з 14.12.1825 року — імператор Микола I)
.jpg)
.jpg)
- 11.10.1730 — 24.07.1748 — підполковник і генерал-аншеф Кейт Джеймс
- 12.12.1734 — 09.11.1740 — підполковник і генерал-аншеф Густав Бірон
- 10.11.1740 — 12.10.1745 — підполковник і генерал-фельдмаршал ландграф Гессен-Гомбурзький Людвіг Вільгельм
- 01.01.1748 — 14.03.1753 — підполковник і генерал-лейтенант Йосиф Гампф
- 05.09.1748 — 15.11.1796 — генерал-ад'ютант, підполковник (9-28.06.1762 полковник) і генерал-фельдмаршал граф Розумовський Кирило Григорович
- 11.06.1763 — 05.04.1768 — підполковник і генерал-аншеф Суворов Василь Іванович
- 21.04.1774 — ? — підполковник і генерал-аншеф Бібіков Олександр Ілліч (отримав звання підполковника після смерті 9.04.1774)
- 25.03.1775 — 15.11.1796 — підполковник і генерал-фельдмаршал князь Репнін Микола Васильович
- 07.11.1796 — 08.02.1798 — генерал-лейтенант Арбенєв Іосаф Ієвлевич (завідувач)
- 02.1798 — 03.07.1798 — генерал-лейтенант Борщов Сергій Семенович (завідувач)
- 03.06.1799 — 28.01.1808 — генерал-майор (з 22.01.1800 генерал-лейтенант) Малютін Петро Федорович
- 28.01.1808 — 29.10.1811 — генерал-майор Башуцький Павло Якович
- 29.10.1811 — 30.08.1818 — полковник (з 21.11.1812 генерал-лейтенант) Храповицький Матвій Євграфович
- 30.08.1818 — 30.11.1821 — генерал-майор Стрекалов Степан Степанович
- 30.11.1821 — 14.03.1825 — генерал-майор Мартинов Павло Петрович 1-й
- 14.03.1825 — 20.05.1826 — полковник Симанський Лука Олександрович
- 20.05.1826 — 14.05.1833 — генерал-майор, пізніше генерал-лейтенант Анненков Микола Петрович 1-й
- 14.05.1833 — 29.03.1836 — генерал-майор Тімрот Олександр Іванович
- 29.03.1836 — 25.12.1837 — генерал-майор Анненков Микола Миколайович 3-й
- 25.12.1837 — 31.10.1847 — генерал-майор Степанов Семен Петрович 1-й
- 31.10.1847 — 06.12.1849 — генерал-майор, пізніше генерал-лейтенант Ігнатьєв Ардальйон Дмитрович
- 06.12.1849 — 31.12.1854 — генерал-майор Козлов Олександр Павлович
- 26.01.1855 — 24.04.1859 — генерал-майор Свити Кушелєв Сергій Єгорович
- 24.04.1859 — 09.09.1862 — генерал-майор Дрентельн Олександр Романович
- 09.09.1862 — 14.12.1868 — генерал-майор Свити Рейбніц Костянтин Карлович
- 14.12.1868 — 21.04.1876 — генерал-майор Гельфрейх Олександр Богданович
- 17.04.1876 — 29.12.1877 — генерал-майор Елліс Микола Веніамінович
- 29.12.1877 — 12.02.1890 — генерал-майор Маклаков Георгій Костянтинович
- 12.02.1890 — 30.01.1893 — генерал-майор Васмунд Георгій Робертович
- 30.01.1893 — 21.05.1898 — генерал-майор Євреїнов Олександр Олександрович
- 21.05.1898 — 27.08.1900 — генерал-майор Павловський Микола Акімович
- 27.08.1900 — 16.07.1904 — генерал-майор Єліта фон Вольський Костянтин Адольфович
- 16.07.1904 — 11.02.1908 — генерал-майор Порецький Олександр Миколайович
- 11.02.1908 — 24.12.1913 — генерал-майор Киселевський Микола Михайлович
- 24.12.1913 — 18.05.1915 — генерал-майор Круглевський Василь Олександрович
- 19.05.1915 — 14.07.1916 — полковник (з 07.07.1916 генерал-майор) Геруа Борис Володимирович
- 14.07.1916 — 28.04.1917 — генерал-майор Шиллінг Микола Миколайович
- 28.04.1917 — 25.09.1917 — полковник Веденяпін Петро Олександрович
- 25.09.1917 — 18.12.1917 — полковник Соколов Володимир Корнилович
- Баранов Павло Трофимович — граф, генерал-майор, тверський губернатор.
- Баранов Едуард Трофимович — граф, генерал від інфантерії, член Державної ради, один з авторів «Загального статуту російських залізниць», сподвижник імператора Олександра II.
- Булатов Михайло Леонтійович — генерал-губернатор, герой війн Катерини з Туреччиною, воєначальник за часів російсько-шведської війни 1808–1809 рр. і в добу Наполеонівських війн.
- Вольф Микола Іванович — генерал-лейтенант, учасник Кавказької війни.
- Козлов Олександр Олександрович — генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант, у різні часи Петербурзький градоначальник, Московський градоначальник.
- ↑ Українська держава другої половини XVII-XVIII ст.: політика, суспільство, культура. НАН України. Інститут історії України; Науково-дослідний інститут козацтва. – К.: Інститут історії України, 2014. – 671 с. (360 с.)
- Коротка історія Лейб-гвардії Ізмайловського полку. — СПб.: Военная Типография, 1830
- Вісковатов О. В. Історичний огляд лейб-гвардії Ізмайловського полку, 1730–1850 (СПб.1851), PDF[недоступне посилання з травня 2019]
- Зноско-Боровський. Історія лейб-гвардії Ізмайловського полку: 1730–1880 — СПб.: Тип. П. Є. Лобанова, 1882.— 346 с. [Архівовано 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Єлагін. Лейб-гвардії Ізмайловський та Литовський полки у Бородинській битві. — СПб., 1845.— 9 с.
- Гусаров А.Ю. Памятники в честь победы в Отечественной войне 1812 года. Во славу ратных дел. — Москва, 2012. — ISBN 978-5-227-03261-4.
- Проект Російська армія в Першій світовій війні [Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Собор Святої Живоначальної Трійці лейб-гвардії Ізмайловського полку [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)