Сюаньє

Сюаньє маньчжурська мова ᡝᠯᡥᡝ ᡨᠠᡳᡶᡳᠨ  маньчжурська мова ᠠᠮᠤᠭ᠋ᠤᠯᠠᠩ ᠬᠠᠭᠠᠨ
4-й Імператор Цін
5 лютого 1661 — 20 грудня 1722
Попередник:	Фулінь
Наступник:	Іньчжень
Ім'я при народженні:	кит. 玄燁  маньчжурська мова ᡥᡳᠣᠸᠠᠨ ᠶᡝᡳ
Народження:	4 травня 1654(1654-05-04)  Пекін, Династія Цін
Смерть:	20 грудня 1722(1722-12-20)  (68 років) Старий Літній палац, Qinglongqiao Subdistrictd, Хайдянь (район)d, Пекін, Династія Цін
Причина смерті:	натуральна віспа
Поховання:	Jingling Mausoleum (Qing dynasty)d
Країна:	Династія Цін
Рід:	Айсін Ґьоро
Батько:	Фулінь
Мати:	Empress Xiaokangzhangd
Шлюб:	Empress Xiaochengrend , Empress Xiaozhaorend , Empress Xiaoyirend , Імператриця Сяогунженьd , Imperial Noble Consort Quehuid , Imperial Noble Consort Dun Yid , Honored Imperial Noble Consort Jing Mind , Honored Consort Wenxid , Consort Shunyimid , Consort Chun Yu Qind , Consort Hui, of the Wula Nala cland , Consort Yid , Consort Liangd , Consort Hui, of the Bo'erjijite cland , Q7354586? , Imperial Concubine Xid , Consort Rongd , Consort Dingd  і Consort Pingd
Медіафайли у Вікісховищі

Сюаньє́ (кит.: 玄燁, Xuányè; 4 травня 1654(16540504) — 20 грудня 1722) — імператор династії Цін (1661—1722). Представник маньчжурського роду Айсін Ґьоро. Третій син Фуліня, онук Хуан Тайцзі, правнук Нурхаці. Проводив жорстоку централізацію управління. Сприяв розвитку науки та мистецтв, а також частковій вестернізації Китаю. У 1673–1681 роках придушив повстання трьох уділів, що було організоване етнічними китайцями. 1683 року завоював Тайвань. 1689 року остаточно вибив московитів з Приамур'я, яке перейшло династії Цін за Нерчинським договором. 1697 року, в результаті війни з Джунгарським ханством, приєднав Халху. 1720 року здійснив військовий похід до Тибету. Правив найдовше з усіх правителів Китаю — 61 рік. Його доба вважається «золотою добою» династії Цін. Девіз правління — Кансі.

Імена

• Власне маньчжурською: Айшін-Гьоро Хьован'єй (маньчжурська: ᠠᡳᠰᡳᠨ ᡤᡳᠣᡵᠣ ᡥᡳᠣᠸᠠᠨ ᠶᡝᡳ, Aisin Gioro Hiowanyei)
• Власне китайською: Айсінь-Цзюело Сюаньє (кит.: 愛新覚羅玄燁, Àixīnjuéluó Xuányè)
• Посмертне ім'я — Людяний; Імператор Жень (кит.: 仁帝; піньїнь: Réndì) — скорочене.

• Повне: Людяний імператор, який відповідно до волі Небес поширив удачу; просвітитель і воїн, розумний і проникливий; поміркований і скромний; широкосердий і заможний; покірний батькам і шанобливий; добросовісний і доброчесний; той, хто досяг великих звершень (合天弘運文武睿哲恭倹寛裕孝敬誠信功徳大成仁皇帝, Hetian Hongyun Wenwu Ruizhe Gongjian Kuanyu Xiaojing Chengxin Zhonghe Gongde Dacheng)

• Храмове ім'я — Шенцзу (кит. трад.: 太祖; піньїнь: Shèngzǔ).
• Імпера́тор Кансі́ (кит. трад.: 康熙帝; піньїнь: Kāngxī-dì) — від девізу правління.

Див. також

• Словник Кансі

Джерела

• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
• Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сюаньє