Інокентій X
| Інокентій X (Innocentius PP. X) | ||
 | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 15 вересня 1644 — 7 січня 1655 | ||
| Попередник: | Урбан VIII | |
| Наступник: | Олександр VII | |
| Ім'я при народженні: | італ. Giovanni Battista Pamphilj | |
| Дата народження: | 6 травня 1574[1][2] | |
| Місце народження: | Рим, Папська держава | |
| Дата смерті: | 7 січня 1655[3][4][…] (80 років) | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава | |
| Поховання: | Сант Аньєзе ін Аґоне | |
| Громадянство: | Папська держава | |
| Релігія: | католицька церква[5] | |
| Освіта: | Папський Григоріанський університет | |
| Рід: | House of Pamphilid | |
| Батько: | Camillo I Pamphilid[6] | |
| Мати: | Flaminia Cancellieri del Bufalod[6] | |
| Інтронізація: | 4 жовтня 1644 | |
| У миру: | Giovanni Battista Pamphilj | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Іноке́нтій X (лат. Innocentius PP. X, Джамбатіста Памфілі, італ. Giambattista Pamphili, 7 травня 1574 — 7 січня 1655) — 236-ий папа римський, понтифікат якого тривав з 15 вересня 1644 до 7 січня 1655 року.
Джамбатіста Памфілі народився 6 травня 1574 року в Римі в сім'ї, що була в родинних стосунках з родиною Борджа. Прапраправнук папи Олександра VI.
Вивчав право та працював на різних посадах у Римській Курії. Урбан VIII призначив його нунцієм спочатку у Францію а потім в Іспанію. У 1629 році призначений кардиналом.
Джамбатіста Памфілі вибраний конклавом 15 вересня 1644 року в 70-річному віці. Вибрав ім'я Інокентій X та правив церквою разом зі своїм непотом Каміло Барберіні, якого призначив зразу ж після виборів. У 1648 році папа засудив підписання Вестфальського миру, який встановлював зони впливу протестантів, нічим не підкорених папі. Папський посланець не поставив свого підпису під договором. У 1649 році з метою розширення папської держави у війні проти герцога Парми його війська зайняли і після капітуляції повністю знищили місто Кастро.
Буллою Cum occasione 1653 року засудив як єресь янсенізм, що набув поширення у Франції.
.jpg)
Після смерті його родина так була зайнята грабунком папських скарбів, що померлий пролежав без нагляду кілька днів. Похований скромно і без зайвих урочистостей.
Дієго Веласкес у портреті намальованому у 1650 року зобразив його підозрілим чоловіком і агресивним політиком.
Посвятив меч, який передав королю Яну ІІ, та благословив поляків на війну проти українців під час війни 1648–1654 років.[7]
- ↑ а б RKDartists
- ↑ BeWeB
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ В. Замлинський. Богдан Хмельницький // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 179. ISBN 5-203-01639-9
- Католицька енциклопедія [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite]
