Айрін Річ

Айрін Річ
англ. Irene Rich
Ім'я при народженні	англ. Irene Frances Luther
Народилася	13 жовтня 1891(1891-10-13)[…] Баффало, Нью-Йорк, США
Померла	22 квітня 1988(1988-04-22)[…] (96 років) Гоуп-Ренчd, Санта-Барбара, Каліфорнія, США серцева недостатність
Поховання	Голгофа
Громадянство	США
Діяльність	акторка театру, кіноакторка
Заклад	Warner Brothers
У шлюбі з	Charles H. Richd
Діти	Френсіс Річd
IMDb	nm0723658
Нагороди та премії
зірка на голлівудській Алеї слави
Айрін Річ у Вікісховищі

Айрін Френсіс Лютер (англ. Irene Frances Luther), після другого шлюбу Річ англ. Irene Rich; 13 жовтня 1891 — 22 квітня 1988) — американська акторка. Власниця двох зірок на Голлівудській алеї слави — за внесок в кіно і радіо.

Життєпис

Народилася в Буффало, штат Нью-Йорк, в сім'ї Мейбл Робінсон і Вільяма Мартіна Лютера.

У 18 років одружилася з Елвою Елкортом Деффенбахом. У 1910 році народила доньку Френсіс Річ, яка стала акторкою і скульпторкою. Після двох років шлюбу пара розлучилася, а через рік Лютер одружилася з лейтенантом армії США Чарльзом Річем, народила другу дочку. Цей шлюб також виявився невдалим, і в 1916 році подружжя розлучилося.

Після розлучення Річ, залишившись з двома дочками, працювала у сфері нерухомості, а в 1918 році потрапила в Голлівуд, де стала з'являтися в масовці на великому екрані.

На початку 1930-х років стала отримувати вже більші ролі в таких картинах, як «Вода, вода, усюди» (1920), «Дороги відчаю» (1921), «Розіта» (1923), «Коханий Єви» (1925), «Віяло леді Віндермір» (1925) і «Бережися одружених чоловіків» (1938).

З початком ери звукового кіно Річ перемістилася на ролі другого плану, з'явившись в таких картинах як «Чемпіон» (1931), «Той самий вік» (1938), «Смертельний шторм» (1940), «Ангел і негідник» (1947), «Форт Апачі» (1948) і «Жанна Д'Арк» (1948). У 1930-ті також багато працювала на радіо і грала на театральній сцені.

Після завершення акторської кар'єри в 1950 році Річ разом зі своїм четвертим чоловіком усамітнилася на ранчо недалеко від Санта-Барбари, де і провела решту життя. Айрін Річ померла від серцевої недостатності в квітні 1988 року у віці 96 років.

Удостоєна двох зірок на Голлівудській алеї слави — за внесок в кіно і радіо.

Вибрана фільмографія

• 1921 — Дороги відчаю / Desperate Trails
• 1923 — Латунь / Brass
• 1923 — Лукреція Ломбард
• 1924 — Красунчик Браммел
• 1926 — Експрес медового місяця / The Honeymoon Express
• 1931 — Божевільний парад
• 1931 — Чемпіон
• 1938 — Той самий вік
• 1940 — Смертельний шторм
• 1947 — Ангел і негідник
• 1948 — Форт Апачі
• 1948 — Жанна Д'Арк

Посилання

• Irene Rich [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] at Virtual History