Перейти до вмісту

Горбачова Ірина Анатоліївна

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ірина Анатоліївна Горбачова)
Ірина Горбачова
Ім'я при народженніІрина Анатоліївна Горбачова
Народилася10 квітня 1988(1988-04-10)[1] (36 років)
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна Росія
Діяльністьакторка
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мовросійська
ЗакладМайстерня Петра Фоменка, Державний академічний театр імені Є. Вахтангова
Роки активності2008 — дотепер
Нагороди
IMDbID 3945785
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горбачова.

Іри́на Анато́ліївна Горбачо́ва (нар. 10 квітня 1988) — російська акторка театру та кіно. Лауреат низки вітчизняних кіно- та театральних премій і фестивалів. Підтримала вторгнення Росії в Україну.

Біографія та кар'єра

[ред. | ред. код]

Ірина Горбачова народилась 10 квітня 1988 року в місті Жданов (нині Маріуполь) Донецької області, УРСР. Коли Ірині було 9 років її родина переїхала до Підмосков'я через лікування матері[2]. В дитинстві вивчала вокал та хореографію. В 2006—2010 роках навчалась у Театральному інституті імені Бориса Щукіна, на курсі Родіона Юрійовича Овчинникова. Під час навчання була задіяна у виставах Театру Вахтангова.[джерело?] Після завершення навчання грала в трупі стажерів Майстерні Петра Фоменка, а також в студії Олега Табакова як запрошена акторка у постанові «Фантазії Фар'ятьєва».[джерело?] 2008 року зіграла другорядну роль у дебютному фільмі «Індиго» режисера Романа Пригунова. 2010 року за роль у фільмі Віри Сторожевої «Компенсація» була нагороджена премією за найкращу жіночу роль на Першому Забайкальському кінофестивалі. [джерело?]

Брала участь у зйомках документального фільму про театр Петра Фоменка. Фільм було замовлено для телеканалу «Росія-К»[3]. У квітні 2016 року була номінована на престижну російську премію «Золота маска» в номінації «Найкраща жіноча роль» за виставу «Сон літньої ночі»[4]. 2016 року отримала премію «Жінка року 2016» за версією журналу «GQ»[5]. 5 грудня 2016 року Ірина Горбачова отримала «Зірку Театрала» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» за роль Олени у виставі «Сон літньої ночі», постановником якої був Іван Поповскі з Майстерні Петра Фоменка[6]. Також відома завдяки коротким відеороликам в соціальній мережі Instagram, де її сцени-ґеґи та миттєві імпровізації переглянуло близько 1,7 млн підписників[7][8][9]. Створила танцювальний проєкт «Я танцюю по Москві», метою якого було досягнення внутрішньої свободи через танці на вулицях і в парках міста. Це мало б допомагати людям ставати відкритішими, більш жвавими та впевненими у собі. 

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 3-му класі, незадовго після переїзду в Росію, в Ірини від раку померла мати. У неї є два брати: старший Денис та брат-близнюк Ігор[2].

З 2015 до 2018 року була одружена з актором Григорієм Калініним.[10]

У липні 2021 року вийшла заміж за українського музиканта Антона Савлепова.

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Підтримала вторгнення Росії в Україну.: «Актриса Ірина Горбачова розповіла, що втратила друзів і чоловіка після початку спецоперації в Україні. Особистою „драмою“ вона поділилася, розмовляючи з журналісткою Мадонною Мур, передає РБК. Акторка зізналася, що після початку вторгнення Росії в Україну, яке вона підтримала, вона втратила друзів. „95% друзів відвернулися“, — заявила Горбачова. Також їй довелося розлучитися з другим чоловіком — екс-солістом українського гурту Quest Pistols Антоном Савлеповим. Горбачова пояснила, що співак не прийняв її громадянської позиції і рішення жити в Росії. Горбачова додала, що зі своєю позицією особисто вона явно визначилась: „Я частина своєї держави, я частина своєї країни. Тому вибираю тут бути і тут жити“»[11].

Театральні роботи

[ред. | ред. код]
Ірина Горбачова (праворуч) в ролі Діаманте («Гіганти гори» Луїджі Піранделло), Майстерня Петра Фоменка, 2017
  • «Про кохання і дружбу»
  • «Страх і злидні в третій імперії» (офіціантка; Вона)
  • «Прийшов чоловік до жінки» (Жінка)
  • «Співробітники»
  • «Пароход вдовиць» (Капа)
  • «Жанна д'Арк» (Жанна)

Театр ім. Вахтангова:

  • «Мадемуазель Нітуш» (учениця)

Театр А. Р. Т. О.:

  • «Макбет» (леді Макбет)

Майстерня Петра Фоменка:

  • «Гіганти гори» (Діаманте)
  • «Моряки і повії»
  • «Останні побачення»
  • «Сон літньої ночі»
  • «Театральний роман (Нотатки небіжчика)»
  • «Безприданниця» (Стара циганка)
  • «Рудий» (Провідниця)
  • «Божевільна з Шайо» (Жозефіна, божевільна з Конкорд)
  • «Матуся Кураж» (Катрін Гаупт)

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2008 — Індиго
  • 2008 — Закон і порядок: Злочинний намір-3
  • 2009 — Крем (84 серія) — камео
  • 2010 — Компенсація — Лєна, старша донька Сергія від першого шлюбу
  • 2011 — Моя божевільна родина — Галя
  • 2011 — Солдатські казки Саши Чорного — Рада
  • 2012 — Бідні родичі
  • 2012 — Туман-2 — Ольга
  • 2013 — Береги моєї мрії — Віка
  • 2013 — Дві зими і три літа — Ліза
  • 2013 — Нове життя — Настя Гавриліна
  • 2013 — Справа честі — Анжела
  • 2014 — Морські дияволи. Смерч −2 — Віра
  • 2015 — Молода гвардія — Уляна Громова
  • 2015 — Я умію в'язати — Вася
  • 2015 — Перетворення
  • 2017 — Аритмія — Катя, дружина Олега, лікар приймального відділення
  • 2018 — Я худну
  • 2018 — Тренер — Лара, керівниця футбольного клубу «Метеор»
  • 2018 — Історія одного призначення — Софія Андріївна Толстая

Участь в музичних і телевізійних проєктах

[ред. | ред. код]
  • В лютому 2016 року знялась в музикальному відео Івана Дорна на пісню «Ти завжди в плюсі»[12].
  • 2016 року знялася у відео на композицію «Муха» групи «Звери»[13][14]
  • У вересні 2016 року знялась у відеокліпі на композицію «Танцюй зі мною» Поліни Гагаріної, де виконала роль керівниці танцювальної студії, яка допомагає своїм підопічним не тільки гарно навчитися рухатися під музику, але й вирішити низку психологічних проблем[15].
  • Була гостею в епізодах російської телепередачі «Вечірній Ургант» на «Першому каналі» 1 квітня 2016 року [16][17] та у вересні 2017.[джерело?]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Ірина Горбачова (друга праворуч) на премії «Золота маска»
Рік Нагорода Номінована робота Категорія Результат
2010 Забайкальський міжнародний кінофестиваль (Чіта)[18] Ірина Горбачова (фільм «Компенсація») Найкраща акторка Перемога
2016 Золота маска Ірина Горбачова (вистава «Сон літньої ночі») Найкраща жіноча роль Номінація
2016 Золота маска У складі творчої групи авторів-творців вистави (постановники: режисер, художник; а також актори — виконавці головних ролей)

(вистава «Сон літньої ночі»)

Найкраща вистава. Драма Перемога[19][20]
2017 Уральський відкритий фестиваль російського кіно (Єкатеринбург)[21] Арітмія Найкраща жіноча роль Перемога
2018 Золотий орел
 Арітмія Найкраща жіноча роль в кіно Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://movie.douban.com/celebrity/1384405
  2. ↑ а б вМесте (2020) Ирина Горбачева [интервью] // YouTube. — 24 февраля. — Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=sE9afTaVS4w&ab_channel=вМесте [Архівовано 31 січня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Россия-Культура - Мастерская Петра Фоменко. Россия-Культура. Театр Петра Фоменко. Архів оригіналу за 04.06.2016. Процитовано 1 лютого 2016.
  4. ↑ Золотая маска — Ирина Горбачева (Лучшая женская роль). Золотая маска. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 1 квітня 2016.(рос.)
  5. ↑ Женщина года 2016: Ирина Горбачева. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 13 березня 2018.(рос.)
  6. ↑ Екатерина Архипова. Аллу Демидову и Владимира Этуша «театралы» приветствовали стоя - AprilClub News. www.aprilclubnews.com. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 26 січня 2017.(рос.)
  7. ↑ Наталья Васильева (9 липня 2016). Ирина Горбачева: «Для меня вся жизнь про то, с Богом ты или нет». Известия. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  8. ↑ Андрей Архангельский (27 червня 2016). «Самое смешное — когда шутка не удалась». Огонёк. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.(рос.)
  9. ↑ Василий Корецкий (10 жовтня2017). Ирина Горбачёва выходит на большой экран. vogue.ru. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.(рос.)
  10. ↑ Звезда «Инстаграма» Ирина Горбачёва выходила замуж в чёрном платье. StarHit. Архів оригіналу за 8 лютого 2018. Процитовано 26 січня 2016..
  11. ↑ Росбалт: «Поддержавшая СВО актриса Ирина Горбачева призналась, что от неё отвернулись друзья и ушёл муж» (6 января 2024)
  12. ↑ Иван Дорн — Ты всегда в плюсе. Иван Дорн. YouTube. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 3 березня 2016.(рос.)
  13. ↑ Звери — Муха. Звери. YouTube. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
  14. ↑ Музыкант снял новый клип на песню «Ты всегда в плюсе», в котором герои проходят кастинг и демонстрируют свои таланты. buro247.ru. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
  15. ↑ Полина Гагарина и Ирина Горбачёва показали действие танцевальной психотерапии (Видео). intermedia.ru. 26 сентября 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 31 жовтня 2017.(рос.)
  16. ↑ Вечерний Ургант. В гостях у Ивана - Ирина Горбачева. Вечерний Ургант. Первый канал. YouTube. Архів оригіналу за 24 грудня 2019. Процитовано 31 березня 2016.(рос.)
  17. ↑ Первый канал встретит День смеха «Вечерним Ургантом» и «Прожекторперисхилтон». intermedia.ru. 1 квітня 2016. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
  18. ↑ Победители Забайкальского кинофестиваля получили свои награды. zab.ru. 5 октября 2011. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.(рос.)
  19. ↑ Александр Калягин (8 квітня 2016). Новая редакция Положения о Премии и Фестивале «Золотая Маска». Союз театральных деятелей Российской Федерации. Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 18 квітня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(рос.)
  20. ↑ Лауреаты премии «Золотая маска». Сезон 2014-2015 гг (рос.). «Золотая маска». Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 4 червня 2016. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  21. ↑ Валерий Кичин (8 вересня 2017). Рекордная "Аритмия". Российская газета. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 9 вересня 2017.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Горбачова_Ірина_Анатоліївна&oldid=41484203