Болеславський Ісаак Єфремович
Ісаак Єфремович Болеславський | ||||
---|---|---|---|---|
Болеславський Ісаак Єфремович (1960) | ||||
Країна | СРСР | |||
Народження |
9 червня 1919 Золотоноша | |||
Смерть |
15 грудня 1977 (58 років) Мінськ | |||
Нагороди та відзнаки | ||||
Ісаак Єфремович Болеславський (* 9 червня 1919, Золотоноша — † 15 грудня 1977 Мінськ) — радянський гросмейстер, претендент на світову першість, шаховий теоретик і тренер.
Народився у єврейській родині[1]. Навчився грати в шахи з 9 років.
Тричі поспіль Ісаак Болеславський вигравав чемпіонати України 1938, 1939, 1940 років. У 1940 дебютував в чемпіонаті СРСР і поділив 5—6-і місця з Михайлом Ботвинником, але поступився йому в особистій зустрічі і з тих пір мріяв узяти реванш. Згодом він згадував, які плани виношував 27-річний честолюбний майстер:
«Ось я і вирішив, що при систематичній роботі над собою зможу виграти і у нього. Не так страшний біс, як його малюють. Програш Ботвиннику двох партій в матч-турнірі 1941 року, а також в XIV чемпіонаті СРСР чотири роки потому, мене анітрохи не протверезили. Мені здавалося, що я розумію гру Ботвинника, бачу її сильні та слабкі сторони. Я почав готуватися до зустрічі з ним. Розумів, звичайно, що це шахіст зовсім іншого стилю, ніж мій стиль тих років. Але вважав, що і у мене є шанси на перемогу».
Наступні 10 років Болеславський постійно покращував свої результати: у матчі-турнірі на звання абсолютного чемпіона СРСР (1941) зайняв 4-е місце, чемпіонати СРСР: 1944 — 3-і, 1945 і 1947-2-е і, нарешті, в 1950 — вершина спортивних досягнень — в турнірі претендентів на світову першість він розділив 1-2-і місця з Давидом Бронштейном. Був призначений додатковий матч між ними, і тут Болеславський допустив психологічну помилку — готуючись до матчу з Бронштейном, він весь час думав про матч з Ботвинніком! Всього одним очком поступився він Бронштейну (6,5:7,5), але ціна цього очка була величезною — матч за звання чемпіона світу, який так і залишився мрією. Багатьох сучасників привертав комбінаційний стиль гри Болеславського.
Брав участь в турнірі претендентів (Цюрих, 1953), успішно грав у ряді турнірів — Бухаресті (1953), Стокгольмі (1964), Дебрецені (1961).
Проте все більшу схильність проявляв він до тренерської роботи. У 37 років Ісаак Болеславський був секундантом Василя Смислова на переможному для Смислова турнірі претендентів (1956), а три роки потому за допомогою до нього звернувся Тигран Петросян. Їх співдружність була довгою і плідною. У 1963 Петросян переміг Михайла Ботвинника і став чемпіоном світу, а 3 років потому відстояв титул в боротьбі з Борисом Спаським.
Болеславський мав феноменальну пам'ять, енциклопедичні пізнання, доброзичливість і скромність. Бронштейн називав його «справжнім художником шахів» і вважав одним з найгостріших радянських шахістів.
Болеславський помер у віці 57 років.
Один з його друзів і учнів гросмейстер Олексій Суетін писав в журналі «Шахи в СРСР»:
«Болеславський був людиною виняткової скромності і великої культури. Якщо важко уявити собі Болеславського без шахів, то просто неможливо уявити його без книжки. Він прекрасно знав історію, класичну літературу, поезію. Справді новаторськими виявилися його чудові дебютні системи в сіцілійському і староіндійському захистах, його дослідження, що збагатили ряд інших актуальних дебютів. Глибокі за змістом книжки, дотепні аналізи в шаховій періодиці давно вже зробили Ісаака Болеславського одним з провідних теоретиків у світі».
Ісаак Болеславський зіграв у трьох фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши загалом 38 очок із 49 можливих (+32-5=12).
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1938 | Київ | 10-й чемпіонат України | 12 | 3 | 2 | 13 з 17 | |
1939 | Дніпропетровськ | 11-й чемпіонат України | 10 | 1 | 4 | 12 з 15 | |
1940 | Київ | 12-й чемпіонат України | 10 | 1 | 6 | 13 з 17 |
Ісаак Болеславський зіграв в 11-ти фінальних турнірах чемпіонатів СРСР, набравши загалом 117½ очка із 201 можливого (+62-28=111).
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1940 | Москва | 12-й чемпіонат СРСР | 7 | 3 | 9 | 11½ з 19 | 5 — 6 |
1944 | Омськ | Півфінал 13-го чемпіонату СРСР | 8 з 13 | 3 — 4 | |||
Москва | 13-й чемпіонат СРСР | 6 | 2 | 8 | 10 з 16 | ||
1945 | Ленінград | Півфінал 14-го чемпіонату СРСР | 10½ з 15 | 1 | |||
Москва | 14-й чемпіонат СРСР | 9 | 2 | 6 | 12 з 17 | ||
1947 | Ленінград | 15-й чемпіонат СРСР | 7 | 0 | 12 | 13 з 19 | |
1949 | Москва | 17-й чемпіонат СРСР | 6 | 2 | 11 | 11½ з 19 | 5 — 7 |
1950 | Москва | 18-й чемпіонат СРСР | 5 | 4 | 8 | 9 з 17 | 7 — 10 |
1951 | Свердловськ | Півфінал 19-го чемпіонату СРСР | 12½ з 19 | 3 — 4 | |||
1952 | Москва | 20-й чемпіонат СРСР | 8 | 4 | 7 | 11½ з 19 | 4 — 5 |
1954 | Горький | Півфінал 22-го чемпіонату СРСР | 6 | 2 | 12 | 12 з 20 | 6 — 7 |
1955 | Рига | Півфінал 23-го чемпіонату СРСР | 10½ з 18 | 6 — 8 | |||
1956 | Ленінград | 23-й чемпіонат СРСР | 5 | 4 | 8 | 9 з 17 | 8 |
Харків | Півфінал 24-го чемпіонату СРСР[2] | 5 | 0 | 13 | 11½ з 18 | 1 — 3 | |
1957 | Москва | 24-й чемпіонат СРСР | 4 | 2 | 15 | 11½ з 21 | 9 |
Мінськ | Зональний турнір 25-го чемпіонату СРСР | 8 | 0 | 11 | 13½ з 19 | 2 — 3 | |
Київ | Півфінал 25-го чемпіонату СРСР | 5 | 1 | 13 | 11½ з 19 | 3 — 5 | |
1958 | Рига | 25-й чемпіонат СРСР | 3 | 2 | 13 | 9½ з 18 | 9 — 11 |
1960 | Ростов-на-Дону | Півфінал 28-го чемпіонату СРСР | 11½ з 17 | 2 — 3 | |||
1961 | Москва | 28-й чемпіонат СРСР | 2 | 3 | 14 | 9 з 19 | 12 — 13 |
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1946 | Свердловськ | Чемпіонат РСФРР | 9 з 11 | ||||
1952 | Мінськ | 18-й чемпіонат Білоруської РСР | 10 з 13 | — 2 | |||
1955 | Мінськ | 21-й чемпіонат Білоруської РСР[3] | 7 | 0 | 6 | 10 з 13 | |
1957 | 23-й чемпіонат Білоруської РСР[4] | 11 | 1 | 3 | 12½ з 15 | ||
1959 | Мінськ | 25-й чемпіонат Білоруської РСР[5] | 12 з 15 | ||||
1960 | Вітебськ | 26-й чемпіонат Білоруської РСР[6] | 10 | 0 | 6 | 13 з 16 | |
1961 | Мінськ | 27-й чемпіонат Білоруської РСР[7] | 8 | 0 | 8 | 12 з 16 | |
1964 | Мінськ | 30-й чемпіонат Білоруської РСР[8] | 11 | 1 | 3 | 12½ з 15 | |
1965 | Самарканд | Чемпіонат Узбецької РСР[9] | 13 | 0 | 2 | 14 з 15 | |
1968 | Гомель | 34-й чемпіонат Білоруської РСР[10] | 8 з 12 |
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1939 | Ростов-на-Дону | Всесоюзний турнір кандидатів у майстри (група 3)[11] | 8 | 4 | 1 | 8½ з 13 | 3 |
1941 | Ленінград — Москва | Матч-турнір на звання абсолютного чемпіона СРСР | 4 | 6 | 10 | 9 з 20 | 4 |
1942 | Свердловськ | Турнір радянських шахістів | 3 | 3 | 5 | 5½ з 11 | 4 — 6 |
Куйбишев | Турнір радянських шахістів | 8 | 1 | 2 | 9 з 11 | 1 | |
1943 | Куйбишев | Турнір радянських шахістів | 7½ з 10 | 1 | |||
Свердловськ | Турнір радянських шахістів | 3 | 3 | 8 | 7 з 14 | 5 | |
1945 | Радіоматч СРСР — США (3-тя шахівниця, проти Р. Файна) | 1 | 1 | 0 | 1½ з 2 | ||
1946 | Радіоматч СРСР — Велика Британія (3-тя шахівниця, проти Г. Ґоломбека) | 0 | 0 | 2 | 1 з 2 | ||
Гронінген | Міжнародний турнір | 8 | 5 | 6 | 11 з 19 | 6 — 7 | |
Москва | Матч СРСР — США (4-та шахівниця, проти І. А. Горовіца) | 0 | 0 | 2 | 1 з 2 | ||
1947 | Варшава | Міжнародний турнір | 4 | 1 | 4 | 6 з 9 | 2 — 5 |
Пярну | Турнір радянських шахістів | 5 | 2 | 6 | 8 з 13 | 4 — 6 | |
Москва | Меморіал Михайла Чигоріна | 6 | 1 | 8 | 10 з 15 | 3 — 4 | |
Лондон | Матч Велика Британія — СРСР (4 шахівниця, проти Дж. Томаса) | 2 | 0 | 0 | 2 з 2 | ||
1948 | Ленінград | Командний чемпіонат СРСР (збірна РСФРР, 1 шахівниця) | 3 | 1 | 2 | 4 з 6 | 3 (ком) |
Стокгольм | Міжзональний турнір | 6 | 1 | 12 | 12 з 19 | 3 | |
1949 | Одеса | Першість ЦР ДСТ «Більшовик» | 12 з 17 | 3 — 4 | |||
1950 | Будапешт | Турнір претендентів | 6 | 0 | 12 | 12 з 18 | 1 — 2 |
Москва | Додатковий матч за 1 місце проти Д. Бронштейна | 2 | 3 | 6 | 6½ : 7½ | 2 | |
1951 | Тбілісі | Командний чемпіонат СРСР (1 шахівниця) | 3 з 5 | 1 — 2 (інд) | |||
1953 | Бухарест | Міжнародний турнір | 6 | 1 | 12 | 12 з 19 | 4 — 6 |
Гагра | Тренувальний турнір радянських гросмейстерів | 3 | 1 | 5 | 5½ з 9 | 3 | |
Цюрих | Турнір претендентів | 4 | 5 | 19 | 13½ з 28 | 10 — 11 | |
1954 | Буенос-Айрес | Матч Аргентина — СРСР (проти Карлоса Гімара) | 1 | 1 | 2 | 2 з 4 | |
Монтевідео | Матч Уругвай — СРСР (проти Масоеро та Х. Корраля) | 2 | 0 | 0 | 2 з 2 | ||
Париж | Матч Франція — СРСР (проти Жака Планте) | 1 | 0 | 1 | 1½ з 2 | ||
Лондон | Матч Велика Британія — СРСР (проти Вільяма Ферхерста) | 1 | 0 | 1 | 1½ з 2 | ||
Стокгольм | Матч Швеція — СРСР (проти Улофа Стернера) | 2 | 0 | 0 | 2 з 2 | ||
1955 | Варшава — Краків | Матч Польща — Білоруська РСР (проти Богдана Сливи) | 2 | 0 | 2 | 3 з 4 | |
Лодзь | Матч Польща — СРСР (4 шахівниця, проти Альфреда Тарновського) | 2 | 0 | 0 | 2 з 4 | ||
Ворошиловград | Командний чемпіонат СРСР (1 шахівниця) | 4 з 7 | 7 (інд) | ||||
1956 | Москва | Фінал всесоюзного масового турніру | 8 з 11 | 2 — 5 | |||
Белград | Матч Югославія — СРСР | 1 | 0 | 7 | 4½ з 8 | ||
1957 | Мінськ | Матч Білоруська РСР — Польща (проти Богдана Сливи) | 1 | 0 | 1 | 1½ з 2 | |
Мінськ | Тренувальний турнір | 6 з 10 | 5 | ||||
Ленінград | Матч СРСР — Югославія | 3 | 0 | 2 | 4 з 5 | ||
Відень | Командний чемпіонат Європи (10 шахівниця) | 1 | 0 | 4 | 3 з 5 | (ком) (інд) | |
Мінськ | Матч Білоруська РСР — Угорщина (1 шахівниця, проти Гедеона Барци) | 1 | 1 | 0 | 1 з 2 | ||
1958 | Загреб | Матч Югославія — СРСР (5 шахівниця, проти Петара Трифуновича) | 0 | 0 | 4 | 2 з 4 | |
Київ | Чемпіонат Києва[12] | 3 | 1 | 9 | 7½ з 13 | 5 | |
1959 | Москва | Матч Москва — Білоруська РСР (1 шахівниця, проти Василя Смислова) | 1 | 0 | 1 | 1½ з 2 | |
Москва | 2-га спартакіада народів СРСР (Білоруська РСР, 1 шахівниця) | 6 з 9 | |||||
1960 | Гамбург | Матч ФРН — СРСР | 4 | 0 | 3 | 5½ з 7 | |
Ленінград | Командний чемпіонат СРСР (2 шахівниця) | 3 з 5 | |||||
1961 | Дебрецен | Меморіал Лайоша Асталоша | 6 | 0 | 7 | 9½ з 13 | 1 — 2 |
Москва | Командний чемпіонат СРСР | 3½ з 5 | |||||
1962 | Ленінград | Командний чемпіонат СРСР | 4½ з 8 | ||||
Гаага | Матч Нідерланди — СРСР (проти Карел Ван ден Берга) | 1 | 0 | 1 | 1½ з 2 | ||
1963 | Харків | Спартакіада студентів (1 шахівниця) | 5½ з 7 | ||||
Москва | 3-тя спартакіада народів СРСР (Білоруська РСР, 1 шахівниця) | 5½ з 9 | |||||
Стокгольм | Міжнародний турнір | 6 | 0 | 2 | 7 з 8 | ||
1964 | Москва | Першість ВЦРПС | 4 | 1 | 10 | 9 з 15 | 3 — 4 |
Москва | Командний чемпіонат СРСР (4 шахівниця) | 4½ з 6 | |||||
Мінськ | Матч Білоруська РСР — НДР (1 шахівниця, проти Вольфганга Ульманна) | 0 | 1 | 1 | ½ з 2 | ||
1965 | Берлін | Матч НДР — Білоруська РСР (2 шахівниця) | 3 з 4 | ||||
Москва | Спартакіада ВЦРПС | 4 з 7 | |||||
Гамбург | Командний чемпіонат Європи (10 шахівниця) | 4 | 0 | 2 | 5 з 6 | (ком) (інд) | |
1966 | Мінськ | Командна першість ЗВО | 9 з 12 | 1 (інд) | |||
Москва | Тренувальний турнір радянських гросмейстерів | 4 | 3 | 3 | 5½ з 10 | 2 | |
1967 | Берлін | Матч НДР — Білоруська РСР | 1½ з 4 | ||||
Москва | 4-та спартакіада народів СРСР (Білоруська РСР, 2 шахівниця) | 2 | 0 | 8 | 6 з 10 | ||
1968 | Мінськ | Матч Білоруська РСР — НДР | 2 з 4 | ||||
Рига | Командний чемпіонат СРСР (3 шахівниця)[13] | 6 | 0 | 4 | 8 з 10 | 1 (інд) | |
1969 | Берлін | Матч НДР — Білоруська РСР | 1 | 1 | 2 | 2 з 4 | |
Грозний | Командний чемпіонат СРСР (3 шахівниця)[14] | 0 | 1 | 6 | 3 з 7 | ||
1970 / 1971 | Мінськ | Меморіал Олексія Сокольського | 4 | 3 | 7 | 7½ з 14 | 5 — 6 |
- ↑ (англ.) Ukrainian Jews [Архівовано 3 листопада 2013 у Wayback Machine.], Bible Discovered
- ↑ Semifinal of 24 Championship of USSR- Kharkiv 1956
- ↑ 21 Championship of Belarus- Minsk 2-23.4.1955
- ↑ Championship of Belarus- 1957
- ↑ Championship of Belarus- Minsk 1959
- ↑ Championship of Belarus- Vitebsk 2-26.4.1960
- ↑ Championship of Belarus- Minsk 1961
- ↑ Championship of Belarus- 1964
- ↑ Championship of Uzbekistan- Samarkand 1965
- ↑ Championship of Belarus- 1968
- ↑ All-Union Tournament of candidates to masters- Rostov-on-Don 1939(3 group)
- ↑ Championship Kyiv of men 1958
- ↑ VI Team Championship of USSR- Riga(I Group) December 1968
- ↑ Team Championship of USSR- Grozny 19.11-3.12.1969
Попередній Федір Богатирчук |
Чемпіон України із шахів 1938 • 1939 • 1940 |
Наступний Борис Гольденов |