Ісідор Жоффруа Сент-Ілер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ісідор Жофруа Сент-Ілер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісідор Жоффруа Сент-Ілер
англ. Isidore Geoffroy Saint-Hilaire
Народився16 грудня 1805(1805-12-16)
Етамп, Франція
Помер10 листопада 1861(1861-11-10) (55 років)
Париж, Франція
ПохованняПер-Лашез
Місце проживанняФранція
Країна Франція[1]
Національністьфранцуз
Діяльністьзоолог, анатом, натураліст
Alma materПаризький університет
Галузьзоологія
ЗакладПаризький університет
Посадаdirector of the Muséum National d'Histoire Naturelled і президент[2]
ЧленствоЛеопольдина
Французька академія наук
Угорська академія наук
Російська академія наук
Паризька медична академія
Société nationale de protection de la nature et d'acclimatation de Franced
БатькоЕтьєн Жофруа Сент-Ілер
МатиAngélique-Jeanne-Louise-Pauline Brière de Mondétourd
У шлюбі зLouise Blacque-Belaird
ДітиAlbert Geoffroy Saint-Hilaired
Anaïs-Louise-Pauline Geoffroy Saint-Hilaired
Нагороди
командор ордена Почесного легіону

Ісідор Жоффруа Сент-Ілер (фр. Isidore Geoffroy Saint-Hilaire, нар.* 16 грудня 1805, Етамп  — †10 листопада 1861, Париж) — французький зоолог, син Етьєна.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вивчивши медицину і природну історію, він став помічником батька в 1824 році в Музеї природної історії в Парижі. З 1829 до 1832 він там читав лекції з орнітології і викладав зоологію. Він мав особливе зацікавлення в науці про девіантні (ті, що відхиляються від норми) форми, тератології, ніж зацікавлення до того, що є нормою. Між 1832 і 1837 роками він опублікував свою головну роботу з тератології: Histoire générale et particulière des anomalies de l'organisation chez l'homme et les animaux. У 1837 році став заступником свого батька на факультеті природничих наук у Парижі й вирушив у Бордо, щоб організувати факультет там. Став інспектором академії Парижа в 1840 році, професором музею після відставки свого батька (1841), генеральним інспектором університету (1844) і членом Королівської ради народної освіти (1845). У 1850 році, після смерті Анрі Марі Блейнвіля, він замінив Блейнвіля як професор зоології на факультеті природничих наук. У 1854 році він заснував Акліматизаційне товариство Парижа і був його президентом. Опублікував ряд наукових статей, есе в галузях зоології, палеонтології, анатомії та одомашнення тварин.

Примітки

[ред. | ред. код]

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Essais de zoologie générale (1841)
  • La Vie d'Étienne Geoffroy Saint-Hilaire (1847)
  • Acclimatation et domestication des animaux utiles (1849)
  • Lettres sur les substances alimentaires et particulièrement sur la viande de cheval (1856)
  • Histoire naturelle générale des règnes organiques (3 тома, 1854—1862)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson The Eponym Dictionary of Mammals // JHU Press, 2009, p. 151