Ічкінський район (АР Крим)
 | Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Совєтський район перейменовано на Ічкінський район, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
| Підпункт 1 пункту 3 постанови ВРУ 807-IX від 17.07.2020, згідно з яким Ічкінський район АР Крим ліквідовується, набрав чинності з 7 вересня 2023 року. |
| Ічкінський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Автономна Республіка Крим | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Автономна Республіка Крим | ||||
| Код КОАТУУ: | 125200000 | ||||
| Утворений: | 1935 | ||||
| Населення: | (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1080 км² | ||||
| Густота: | 31.7 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6551 | ||||
| Поштові індекси: | 97200—97251 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | смт Ічкі | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 11 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 38 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Маснік Іван Миколайович | ||||
| Голова РДА: | Глобинець Григорій Іванович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Совєтська РДА | ||||
| Адреса: | 97200, Автономна Республіка Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 15 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Ічкінський райо́н (крим. İçki rayonı) (з 1944 року по 2023 рік— Совєтський район; рос. Советский район )— колишній район Автономної Республіки Крим, зараз у складі Феодосійського району. Адміністративний центр — смт Ічкі. Населення становить 34 329 жителів (на 1.08.2012).
12 травня 2016 року Верховна Рада України повернула району назву «Ічкінський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України.[2]
Розташований на північному сході Кримського півострова за 105 км від столиці республіки — м. Сімферополя. На півночі і північному сході межа його проходить по узбережжю оз. Сиваш, на сході межує з Кіровським, на півдні — з Білогірським, на заході — з Нижньогірським районом.
| Нижньогірський район | Нижньогірський район | Азовське море, Сиваш |
| Нижньогірський район | 
|
|
| Білогірський район | Кіровський район | Кіровський район |
Площа — 107,9 тис. га.
Території району входять до зони зрошування Північно-Кримського каналу. Ґрунти — від солончаків і бурих солонців близько оз. Сиваш до каштанових і південних чорноземів.
Перша письмова згадка про Ічки датується 1798 р.
Район утворений в січні 1935 р. — як Ічкинський, з 1944 р. — Совєтський.
У 1962 р., у порядку укрупнення сільських районів, ліквідований як адміністративно-територіальна одиниця і приєднаний до Нижньогірського району. У 1966 р. знов відновлений.
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду і 116 сільських рад, які підпорядковані Совєтській районній раді та об'єднують 49 населених пунктів[3].
- Ічкінська селищна рада
- Дмитрівська сільська рада
- Завітненська сільська рада
- Киянлівська сільська рада
- Новоцюріхтальська сільська рада
- Кайнашська сільська рада
- Некрасовська сільська рада
- Прудовська сільська рада
- Пушкинська сільська рада
- Урожайнівська сільська рада
- Черкезтобайська сільська рада
- Чорноземненська сільська рада
Населення — 37,6 тис. чоловік
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 18 039 | 3695 | 3486 | 5353 | 4006 | 1458 | 41 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 19 537 | 3461 | 3113 | 5337 | 4773 | 2680 | 173 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення району за переписом 2001 р.[5] та 2014 р. [1]
| 2001 | 2014 | |||
|---|---|---|---|---|
| чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
| росіяни | 18 234 | 48,5 | 16 653 | 52,2 |
| кримські татари | 8 344 | 22,2 | 8 066 | 25,3 |
| українці | 8 287 | 22,1 | 4 188 | 13,1 |
| татари | 757 | 2,0 | 837 | 2,6 |
| білоруси | 499 | 1,3 | 255 | 0,8 |
| мордва | 186 | 0,5 | 100 | 0,3 |
| цигани | 150 | 0,4 | 205 | 0,6 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[6]
| російська | кримсько- татарська |
українська | білоруська | циганська | |
|---|---|---|---|---|---|
| Ічківський район | 64,4 | 21,2 | 10,4 | 0,3 | 0,3 |
| смт Ічкі | 67,7 | 20,9 | 8,3 | 0,3 | 0,6 |
| Дмитрівська сільрада | 66,3 | 15,8 | 17,5 | 0,1 | |
| Завітненська сільрада | 66,9 | 20,7 | 7,9 | 0,6 | |
| Киянлівська сільрада | 67,8 | 20,7 | 10,0 | 0,3 | |
| Новоцюріхтальська сільрада | 61,8 | 15,4 | 13,3 | 1,0 | 0,1 |
| Кайнашська сільрада | 57,2 | 23,3 | 11,5 | 0,8 | 1,2 |
| Некрасовська сільрада | 64,2 | 20,2 | 14,2 | 0,6 | |
| Прудівська сільрада | 69,3 | 17,4 | 7,7 | ||
| Пушкінська сільрада | 47,5 | 36,4 | 14,9 | 0,3 | |
| Урожайнівська сільрада | 56,8 | 11,9 | 13,2 | 0,1 | |
| Черкезтобайська сільрада | 62,1 | 24,8 | 11,2 | 0,4 | 0,2 |
| Чорноземненська сільрада | 63,9 | 25,5 | 9,4 | 0,2 |
Пріоритетна галузь народного господарства району — сільськогосподарське виробництво. Господарства багатогалузеві, з розвиненим садівництвом і виноградарством. На базі реформованих колективних господарств створені: 8 виробничих сільськогосподарських кооперативу, 5 — ТОВ, 1 — ЗАТ.
Станом на 01.01.2001 у районі діє 21 підприємство різних форм власності, 90 фермерських господарств які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.
У структурі культивованої площі найбільшу питому вагу займають зернові, технічні і кормові культури. Сільськогосподарські підприємства обслуговують: ремонтно-транспортні підприємства, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторна станція і ряд інших підприємств місцевого значення.
Промислові підприємства спеціалізуються у області переробки сільськогосподарської сировини: комбінат хлібопродуктів, маслобойний, виноробницькі заводи, ефіроолійний завод. Діє також друкарня.
У районі — 16 загальноосвітніх шкіл, 2 позашкільних установи, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства, 2 ПТУ; районна лікарня, 24 фельдшерсько-акушерських пункту, 6 амбулаторій, поліклініку; 23 клубних установи, 25 бібліотек, музична школа, 2 народних музеї, 15 театральних і 2 народних колективи; готель.
Територією району проходить залізниця Керч-Джанкой і автодорога республіканського значення.
На території району є кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи, скіфські поховання.
- ↑ Розпорядження Президента України від 4 червня 2010 року № 807/2010-рп «Про призначення Г.Глобинця головою Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Совєтського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2013.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ічкінський район (АР Крим) |
- стаття Совєтський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||
