Очікує на перевірку

Іцхак Бен-Цві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Їцхак Бен-Цві)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іцха́к Бен-Цві
‏יצחק בן צבי
івр. יצחק בן-צבי[1]
Іцха́к Бен-Цві ‏יצחק בן צבי
Іцха́к Бен-Цві
‏יצחק בן צבי
2-й президент Ізраїлю
16 грудня 1952 — 23 квітня 1963
ПопередникХаїм Вейцман
НаступникЗалман Шазар

Народився24 листопада 1884(1884-11-24)
Полтава, Російська імперія
Помер23 квітня 1963(1963-04-23) (78 років)
Єрусалим, Ізраїль
ПохованийГар ха-Менухот
Відомий якполітик, історик, письменник, Jewish communities scholar
Громадянство Російська імперіяІзраїль Ізраїль
Національністьукраїнський єврей
Alma materюридичний факультет Стамбульського університетуd (липень 1914)[2] і Імператорський Київський університет Святого Володимира (червень 1906)
Політична партіяМапай
У шлюбі зРахель Янаіт Бен-Цві
ДітиAli Ben-Zvid
Релігіяюдаїзм
Нагороди
Підпис
ybz.org.il

Іцха́к Бен-Цві (івр. יצחק בן צבי‎; ім'я при народженні — Ісаак (Іцхак) Шимшелевич[3] (їд. יצחק שמשלביץ'‎); 24 листопада 1884, Полтава, Російська імперія23 квітня 1963, Єрусалим, Ізраїль) — ізраїльський політичний та державний діяч, другий Президент Ізраїлю (19521963). Один з творців держави Ізраїль[4].

Депутат Кнесету (1949—1952).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині євреїв в м. Полтава.

Навчався у Київському (на природознавстві, 1901—1905)[5] та Стамбульському (на юриспруденції, 1912—1914, не закінчив) університетах.

Бен-Цві  — один із засновників держави Ізраїль. 1904 року він відвідав Палестину та став засновником Поалей-Ціону — робітничого сіоністського руху. 1905 був засланий до Сибіру, звідки втік й 1907 поселився в Палестині, де разом з Давідом Бен-Ґуріоном створив Гашомер — єврейську організацію самооборони. У цьому ж році він від партії Поалей-Ціон був делегований на Восьмий Сіоністський Конгрес, котрий відбувся в Гаазі, став одним із засновників військової організації Бар-Ґіора. 1910 разом з дружиною Рахель Янаїт заснував друкований орган соціалістичного руху Ахдут («Єдність»).

1912 разом з Бен-Гуріоном відбув до Туреччини. З початком І-ї Світової війни обидва були вислані турецькою владою з обвинуваченням у сіоністській діяльності. Депортовані разом з іншими сіоністськими лідерами до США, І. Бен-Цві та Д. Бен-Гуріон організували Єврейський легіон. В Палестину вони повернулися 1918 року й посіли чільні місця у керованій Великою Британією за мандатом Ліги Націй єврейській спільноті. 1944 І. Бен-Цві став президентом Єврейської національної ради.

14 травня 1948 Бен-Цві підписав Декларацію незалежності і був обраний членом тимчасової Державної ради Ізраїлю.

1949 — депутат Кнесету (парламенту).

8 грудня 1952 року Іцхак Бен-Цві обраний президентом Ізраїлю. Переобраний на цей пост в 1957 та 1962 роки.

Бен-Цві заснував Інститут для вивчення історії життя общин східних євреїв на Близькому та Середньому Сході (нині — Інститут Бен-Цві).

Автор книг «Зниклі й відроджені племена Ізраїлю» (1952), «Палестина під 400-літнім пануванням Османів» (1955) та інших.

Помер 23 квітня 1963 року в Єрусалимі. Похований на кладовищі Гар ха-Менухот.

Література

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Biography (includes reference for World War I service)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. https://web.archive.org/web/20081204192327/http://www.archives.gov.il/ArchiveGov/pirsumyginzach/memory/benzvi/benzvilist.htm
  3. Михаил Ошеров (2022). Израиль: политика, оккупация, конфликт. Іцхак Шимшелевич став Іцхаком Бен–Цві
  4. The Israeli Declaration Of Independence (англ.).
  5. Stiver, Dan R. (1994-02). Much Ado about Athens and Jerusalem: The Implications of Postmodernism for Faith. Review & Expositor (англ.). Т. 91, № 1. с. 83—102. ISSN 0034-6373.